Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яво 572 ялі самого небосхилу (Гонч.); Якось, коли Сергій працював, до кімнати зазирнув Лука Митрофанович (Козач.)]; ^>сь раз как-то раз, однаждьі [Йшов якось раз Ми- рін з полювання додому (Мирн.)]. якось-не-якось нар. обл. все-таки [Видно було, що страх йому [Йойні] не хотілося відходити від ями. Щохвиля ставав над нею, вдивлявся в її темне гирло, нюхав важкий нафтовий сопух, що валив із неї клубами.. Врешті якось-не-якось Йойна пішов (Фр.)]. якось-то нар. как-то; как-нибудь [Годі журитися... Так уже десь мало бути. Якось-то воно буде: він, Роман, не дасть їм загинути (Коцюб.)]. якось-то нар. разг. одпаждьі, раз; разе, как-то [Якось-то йдучи уночі Понад Невою... Та йдучи Міркую сам-таки з собою. — Якби- то, думаю, якби Не похилилися раби... То не стояло б над Невою Оцих осквернених палаті (Шевч.)\. як-от союз а йменно, например; (при перечи- слении разг. — еще) как-то. якр&з 1) нар. как раз; (впору — еще) в самий раз [Якраз вони [двері] відхилилися— і хлопчик побачив добре знайоме йому лице матері (Мирн.); З сонної Галі тихенько менший брат зняв чоботи, і усі тоді по черзі почали їх приміряти, і кожний казав, що йому чоботи якраз, наче влипли (Вовч.)]; 2) част. как раз [До лісу якраз половина дороги (Коцюб.); Вранці-рано, в пилипівку, Якраз у неділю, Побігла я за водою... (Шевч.)]. як-таки нар. как же; как же зто |Як-таки: одного села люди, однаково жили, вкупі хліб-сіль ділили; вкупі робили... а тепер: одні — вільні, другі — невільнії!! (Мирн.)]. якут якут. якути, -тів якутьі. Якутія Якутия. якутка якутка. Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка Якутская Автономная Со- ветская Социалистйческая Республика. якутський якутский. якщо союз если; (реже) когда; разг. ежели, раз; уст., разг. коли, коль [Зовсім пропаду, якщо й завтра надія одурить мене й листа від тебе не буде (Коцюб.); Яка там у вас громада проживає? Чи в вас якщо кажуть, то усе так само роблять, як казано? (Вовч.)]. ял мор. ял [Не відразу помітиш невеликий моторний ял з красивою назвою «Рапанг». Це експедиційне судно назване так по імені оранжевої черепашки (Веч. Київ, ^ 195Ї1» у **)]-, ялений обл. вяльїй, увядший [Вона так любувалася ясним світом, що все забула- занехаяла, простягала свої довгі та жовті, як ялене бадилля з ріпи, руки до сонця (Мирн.)]. ял єн іти, -нію, -нієш обл. вянуть, увядать [Спаде з личенька краса, Як з калиноньки роса, Стане личенько яленіти, Серденько каменіти (народна пісня)]. ялець (род. яльця) ихт. елец [При впадінні в Дністер річки Верещиці зустрічаються.. плітка, ялець, плоскирки (Наука і життя, 1960, 10)]. ялик ялик [Нур'ям ліниво рухав веслами. Ялик ішов плавко, наче тихою степовою річкою (Тулуб)]. ялина бот. (Рісеа Б і с і г і с Ь) 1) (об отдельном дереве) ель, елка [Посадили над козаком Явір та ялину (Шевч.)]; 2) собир. ель [Стою над Волгою-рікою, Вона сувора і грізна. За нею синьою стіною Встає ялина і сосна (Мас.)]. ялинка 1) елка; уменьш., ласк. елочка [Над нами пишно зеленіла густа ялинка (Гонч.); Співали [жінки], місили тісто на коровай, оздоблювали стрічками та намистами маленьку ялинку (Тулуб)]; в ^*ку (о рисунке, об узорной кладке) в елочку, елочкой; 2) (детский праздник) елка [До цього часу Ольга бувала в Народному домі лише з нагоди таких парадних оказій, як новорічний бал.., концерти, огляд мод, а ще в дитинстві — з нагоди ялинки (Вільде)]. ялинковий елочньїй; ~ві прикраси елочньїе украшения. Ср. ялинка 2. ялинник ельник [Жінка бігла, продираючись крізь хащі молодого ялинника (Донч.)]. ялиновий елбвьій; уст. елевьій [Шумлять зеленими кронами ялинові ліси (Шиян); В ялиновому насінні багато смоли (Коп.)]; ~ве гілля еловьіе ветки, ельник, лап- ник. ялинонька, ялиночка ласк. елочка [У лісі, в лісі темному, Де ходить хитрий лис, Росла собі ялинонька, І зайчик з нею ріс (Нех.); У Карпатах, у високих, Край гуцульського села, Ялиночка невеличка Біля стежечки зросла (Мур.)]. ялйти (ялю, ялйш) обл. вилить. ялиця бот. (АЬіез Н і 1 1.) пйхта [Коло великої ялиці було декілька малих смерекових та ялівцевих корчів (Фр.); Плинуть плотів каравани — Прип'яттю, Волгою, Доном — Сосни смолисті, ялиці, негнучі дуби (Дор.)]. яличка уменьш., ласк. от ялиця [Перед нами виросла досить стрімка, утикана де-не-де кущами та яличками гора (Вільде)]. ялівець см. яловець. ялівка с.-х. яловка, яловица; (о еще не телие- шейся корове) нетель [— У вас ніби корови недійні, ялівки, без молока й без телят... — сказав Копронідос (Н.-Лев.)]. ялівник1, -ка (о животньїх) собир. мол о до й скот; нетели [Він уже півгодини гойкав по лузі корови й ялівник, відганяючи їх на толоку (Март.)]. ялівник2, -ка (о растениях) собир. можжевель- ник [На полі Антон повирубував, з корінням повикорчовував кущі ялівника та ліщини (Чорн.)]. ялівочка уменьш., ласк. от ялівка [— А є 35 вас худоба яка? — Ой, пане, одна ялівочка, ще не має року (народна казка)]. ялівцевий можжевеловьій [На середині [світлиці] в майстерних козубах горіла найчистіша живиця і ялівцеві ягоди, розливаючи запах лісів і полонин (Фр.)]. ялівцівка можжевеловка. ялівчина разг. яловка [Десь нам ялівчина |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)