Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яло 573 ямб втекла в ліс ще вчора, то шукали хлопці цілу ніч (Фр.)]; см. еще ялівка. ял овець, ялівець (род. ялівцю) бот. (Іипі- региз соттипіз Ь.) можжевельник [Де-де несміло виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець (Фр»); Тривале життя у тиса. Ця декоративна деревна порода 8 темною плоскою хвоєю належить, як і ялівець, до хвойних порід (Наука і життя, 1960, 6)]. яловий 1) с.-х. яловий [У ялової корови молока не випросиш (прислів'я)]; 2) (о земле) разе. бесплодньгй, неплодорбдньїй; спец, яловий [Ішли [люди] ліниві, сірі, важкі, наче груддя ялової землі, яка їх зродила (Коцюб.); Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить (прислів'я)]; 3) перен. бесплбдньїй; бесполезньїй; ненужньїй [Ви побоялись ризикувати.. А тепер, прошу я вас, непро- шені приходите з своїми яловими порадами... (Вільде)]. яловий обл. еловьій [В хаті самій не було нічого, крім старої дерев'яної лави і товстої ялової колоди на середині (Фр.)]. яловичий 1) говяжий [Доведено, що яловичий, свинячий, гусячий, курячий жири, а також вершкове масло сприяють підвищенню вмісту холестерину в крові (Рад. Укр., 1961, V)]; 2) (о коже и изделиях из не'е) спец, яловичини, яловочньїй, яловьій; *^чі чоботи яловочньїе (яловичньїе, яловьіе) сапогй. яловичина говядина; (неточно) мясо, разе., спец, убоина [І що то за добра страва була! Борщ з яловичиною, каша з салом, ще й печене, чвертка бараняча (Квітка)]. Яловість, -вості 1) яловость [Щоб поліпшити стадо і ліквідувати яловість корів, в господарствах району запроваджують штучне осіменіння (Коле. Укр., 1958, 11)]; 2) бес- плодие, бесплодность. Ср. яловий 1—2. яловіти, -віє с.-х. яловеть [За оік-два не впізнати артілі.., корови не в кізяках і не яловіють, коні весело іржуть (Вишня)]. ялозений разе, сальньїй; разг. замусоленньїй, замусленньш [І порохом робучі руки пахнуть, І кров'ю засмердівсь ялозений кожух (Бажан)]. ялозити (яложу, ялозиш) разг. мазать, салить; (пачкать разг. — еще) мусолить, мус- лить [Із ріпи підставляли зуби [жінки], Ялозили все смальцем губи, Щоб підвести на гріх людей (Котл.); Дарма було очам бігати: гарні просторі сіни [школи] з чистими білими стінамрі, знизу пофарбованими начорно, щоб діти не ялозили, ..мотузяні матки до витирання ніг та густі- часті вішалки для одежі, — ні за що було зачепитись начальпнцькому окові (Дн. Чайка)]. ялозитися (яложуся, ялозишся) 1) салиться; мусолиться, муслиться; ср. ялозити; 2) (с кем, с чем) фам. возиться, мусолиться [От — лежу, та стогну, та яложусь із знахарями, мов кіт з оселедцями (Г.-Арт.)]. яломок, -мка, (реже) яломка обл. [войлочная или смушковая] шапка [Вздовж неї [будівлі] самотньо походжає висока цибата людина в жовтих черевиках і пом'ятому яломку на голові (Вас.)]; шапк а-~ка войл очная (смушковая) шапка [— Нам би, може, й додому пора? — мне Левко в руці шапку-яломку і почуває, що його ^ногигаж горять (Ст.)]. Ялта Ялта. ялтинський ялтинский. ям (род. яму) ист. ям. яма 1) яма; (на дне реки или озера — обично) омут; (для погрвуїения — обично) могила [Коло куреня піднімався вгору синій дим: там був закопаний в землю казан, а під казаном в ямі горів хворост (Н.-Лев.); — Ну, що ви тут робите? що ви тут можете робить в сій нудній ямі? — питала вона мене і, не ждучи відповіді, провадила: — По-моєму, один рятунок — закохатись! (Л. Укр.); Над ставом., шуміли верби хором жіночим, тужливим. А одна — плакуча — над самим урвищем схилилася в розпачі над ямою обіч млина водяного, — аж її коси розпустилися і впали у воду, і заніміла (Головко); Ей, не хотілось мені на ту Бессарабію — так не хотілось, як живцем у яму... (Коцюб.)]; в 6 в- ч а яма охотн., воєн, и перен. волчья яма [Він [Хмельницький] знав, що шлях лежав єдиний Серед пасток і вовчих ям— З'єднати долю України З народу братнього життям (Рил.)]; повітряна яма ав. воздушная яма [Іноді літак падав, і тоді [у Віктора] перехоплювало дух. Та відразу ж неприємне почуття минало: здригаючись, літак вибирався з повітряної ями (Авт.)]; помийна яма см. помийний; хто під ким яму копає, той у неї сам попадав мне рий іншому яму, сам в неї потрапиш посл. не рой другому ямьі, сам в нее попадешь [Мюнхенські політики [у 1939 р.] потрапили в тяжке становище, схоже з тим, про яке говориться в народному прислів'ї: «Не рий іншому яму, сам в неї потрапиш» (Іст. КПРС)\; 2) обл. уст. примитивная шахта для добьі- чи нефти [Он Матій у ямі робить, у штольні... Ну, правда,— каже,—сопух там, задуха, таке... (Фр.)\; 3) (арестантское помещение) уст. яма [Дали б їм зараз перцю, ..зараз би потаскали у поліцію та затасували б у яму (Квітка)]. Ямайка Ямайка. ямайський ямайский. ямар, -ря обл. уст. рабочий, работавший в «я м і» на нефтяньїх промислах в Галиции [—Пізно приносиш, сину, обід татові,—каже йому знайомий ямар, якому текла цюрком брудна вода з його одежі Г волосся (Ков.)]. ямб позт. ямб [Читаючи драматичні поеми Лесі Українки чи її ж «Камінного господаря», раз у раз чуєш ніби відгук сталевих і оксамитних воднораз ямбів Пушкіна (Рил.)]. ямбічний позт. ямбйческий [Так само і відносно ритміки, тут [у поезіях М. Рильського] наявні всі розміри, серед яких особливо улюбленими є ямбічні (Іст. укр. літ.)]. ямбохореїчний позт. ямбохорейческий. ямбохорей позт. ямбохорей. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)