Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ями 574 яр ямище увел. разе, ямина, ямища. ямка 1) уменьш. ямка; (спеціально сделанная для чего-либо — обично) лунка; (для по- гребения) могилка [Вирив собі ямку під пеньком заєць і ліг, задрімав (Коп.); її обличчя з ямкою на рожевій щоці, усміхнені губи, ..очі здатні були причарувати кожного (Грим.); Кукурудзу на зелений корм садили., під сапку, кидаючи в ямку З—4 зернини (Соц. тварин., 1956, 3); З кийками в руках вони [школярі] бігають навколо ямки, в яку треба загнати «свинку» — дерев'яну цурку (Донч.); Ой поклали Бондарівну На тесову лавку, ..Поки звелів пан Каньовський Викопати ямку (народна пісня)]; 2) анат. ямка; (в челюсти) лунка; очна ^ка глазнйца [Очні ямки і очні яблука у них [новонароджених] відносно більші, ніж у дорослих (Шкільна гігієна)]; пахвова ~ка см. пахвовий. ямковий 1) с.-х. луночньїй; ямкова сівба луночньїй посев; 2) луночньїй. Ср. ямка 1—2. ямкокопач, -ча с.-х. лункокопатель. ямкуватий 1) ямистьій; (о дороге — ещ'е) уха- бистьій [Ямкувата дорога, так трусько їхати (Волч. у. — Сл. Гр.)]; 2) (вдавшийся внутрь) впальїй, ввалившийся [У чорному кожушку, з червоним комірцем ходив, шапка кругленька, зелена, з себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий... (Вовч.)]. ямокопач, -ча спец, ямокопатель [Копання ям для садіння плодових дерев—трудомістка і важка робота. Для полегшення її використовують ямокопач ЯГ-2 (Колг. Укр., ^ 1957, 4)]. ямочка уменьш., ласк. 1) ямочка; луночка [її кругле вродливе личко з коротким, кирпатим носиком і грайливими ямочками на щоках аж пашіло від гніву (Собко); Ксьондз схилив голову набік, склавши на череві пухкі ручки з ямочками, і замислився (Тулуб)]; 2) ямочка; луночка. Ср. ямка 1—2. ямс, -су бот. (Иіозсогеа Ь.) ямс, иньям. ямський ист. ямскбй. ямщйк, -ка ист. ямщйк [І на вокзал одвіз Марію Старенький добрий трудівник, Поволзький втомлений ямщйк (Мас.)]. ямщйцький ист. ямщйцкий; (относящийся к ямщику — ещ'е) ямщйчий [Ямщйцький дзвоник чути в полі — То молодецька трійка мчить... (Шер.)]. йнгол разг. см. ангел. янголиний разг. см. ангельський. янголя, -ляти уменьш. рел., перен. ласк. ангелок [Ой боже мій, нащо він тобі здався, що ти його на небі заховав? Хіба у тебе янголят мало? (Григ.)]. янголятко, янголяточко ласк. рел., перен. ангелочек, ангел ьчик [І невже він ніколи більш не побачить своїх друзів, Стасика й Криштофа? А панну Теофілію, біляву, як янголятко з Рафаелевих картин! (Тулуб); Панночку вмовляв [стара]: —Не плач, не плач, янголяточко моє: сліз твоїх вона не годна! (Вовч.)]. янгольський .разг. см. ангельський. яндила, яндола" обл. 1) большая миска с дву- мя ушами по краям [Припав циган до маслянки, Яндилу кінчає... (Руд.); Незабаром молодиці почали насипати в здорові миски та яндоли страву й ставили на дошках (Н.-Лев.)]; 2) углубление на вершина горн [Там на горі яндола і терен росте у їй (Лебед. у. — Сл. Гр.)]. яничбр, -ра ист., перен. яничар [На високій бессарабській полонині., стоїть одиноко високий пам'ятник, поставлений на згадку розливу людської крові. Там колись бились турецькі яничари з московським військом (Коцюб.); Знов на Вкраїну прийшли яничари, Знов бешкетує розбійницька рать (Шер.)]. яничарка, янчарка ист. разг. род ружья [Гостра шабля — твоя жінка, Яничарка — твоя тітка (народна пісня); Ухопив з плеча янчарку, при дожився, випалив (О., 1861, XI — Сл.^Гр.)]. яничарський ист. яньїчарский. янкі нескл. сущ. м. р. янки [3 усіх усюд — нові колони: —Фашисти — геть! І янки — геть! — Великим гнівом Барселони Весь світ наповнений ущерть (Гірн.); У янкі очі завидющі, а руки загребущі (прислів'я)]. янсенізм, -му рел. ист. янсенйзм. янсенїст рел. ист. янсенйст. янсеністський рел. ист. янсенйстский. янт?р, -рю янтарь [Я й досі пам'ятаю, ..де ярмарок стояв; ..бачу ті столички, де розкладені корали, янтарі, усякі сережки, і персні, і бісери (Вовч.); Яблуко лежить передо мною — Світле, аж прозоре, мов янтар (Рил.)]. янтарний, янтаревий янтарний [В Яків- чукової довкола шиї білий, як папір, комірчин з янтарною брошкою (Вільде); Горять ліси янтарним листом, Пливе димок удалину... (Воскр.); Серед бору вікового Не один стоїть намет. їх стоїть не менше сотні, ..А над ними ходить осінь В янтаревому намисті (Мал.)]. Януйрій Януарий. Янус: дволикий (дволиций) ~с миф., перен. двулйкий Янус. янчарка см. яничарка. японець, -нця японец. Японія Япбния. японка японка. Японське море Японское море. японський японский. японці, -ців японця. яр1 (род. ярі) 1) (о злаках) яровбе; ярь; ярица [Яр — наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати (прислів'я)]; ср. ярина 1; 2) позз. весна [Годі спати! Всі із хати — гей, у, поле, плугатар! Он у полі на роздолі буйні квіти, оксамити розстилає яр (Чум.)]. яр2 (род. ярі) позз. ярость; разг. ярь [Славна комсомол ія з ворогами бореться, мітко націляється, у боях не змориться. Ціль ця да яр ця в пісню перетвориться (Тич.)]. яр3 (род. ярі) (краска) ярь, ярь-медянка [Машина була дійсно гарна: ..блискаючи, як жінка золотим убором, своєю міддю, ріжучи око червоними шпицями коліс та зеленою яр'ю свого тендера (Григ.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)