Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ант 586 баг ніальний рух за свободу і національну незалежність в Африці (Рад. Укр., 1960, XII)]. антихудожність, -пості антихудожествен- ность [Саме за антихудожність Ленін різко засуджував твори експресіонізму, футуризму, кубізму та інших «ізмів> (Рад. літери 1958, 2)]. апозитивний лингв. аппозитивний, аппози- ционньїй. а позитивність, -ності лингв. аппозитйвность. а пози ці я лингв. а п поз її ци я. армований спец, армйрованньїй. армування спец, армйрование [Величезні перспективи для всіх галузей промисловості відкриває армування пластмас базальтовим волокном (Наука і життя, 1961, 9)\. армувати, -мую, -муєш спец, армйровать. артвогонь, -гаю (артилерійський вогонь) воєн, артогонь (артиллерйй- ский огонь) [Касьянов: При шт\ рмі Вердена щільність артвогню була 187,8 ствола на кілометр (Дмитр.)]. артілець, -льця ист. артельщик [Повернулася додому, розповідаю нашим артільцям усе, що бачила на Дніпрогесі: електричне царство та й годі (Гонч.)\. архівознавство архнвоведение. ба байка весло; обл. бабайка [Кожен поспішав стати на своє місце: хто біля і якорів, хто біля довгих бабайок (Баш)\. бабонька ласк. 1) (о старой женщине) см. т. І; 2) (о молодой, бойкой женщине) бабочка, бабенка. бабусин, -па, -не бабусин, бабуси (род. п. от бабуся) [Вилітають з бабусиних вуст мудрі слова багаторічного досвіду, що їх мікрофони доносять у всі кутки великої зали... (Вишня)]. бабця ласк. бабушка, бабуся [Кругом столу дітвора, Пестить бабця їх стара І онукам самі ласі Подає шматочки м'яса (Шпак)]. ба вогпосушарня см. бавовносушарка. багатенький уменьш. разг. богатенький; до- вольно богатьій [Довбиші були багатенькі, і Кайдашеві хотілось себе показати перед багатирями (Н.-Лев.)]. багатечко нар. разг. сліїшком много; разг. чересчур много, мнсіонько; не «~->ко не так (не очень, не слйшком) много [Хоч не багатечко, а можна назбирати [розум- І них], Бо дурнями, мовляв, хоч греблю на- І гати... (Гл.)]. багатіїв, -тієва, -тієво разг. богатоя, остача (род. п. от богатей, богач) [Підійшов Василь до багатієвого обійстя, постояв під ворітьми, але не наважився взятися за важку залізну клямку (Цюпа)]. багатоплановий многоплановьій [«Гомоніла Україна» [П. Панча] — багатоплановий твір, в якому письменник показує життя українського суспільства ЗО—40-х років XVII ст. в усіх його проявах (Іст. укр. літ.)]. І астрометрія астрометрия [Основне завдання астрометрії полягає насамперед у розробці способів визначення координат різних небесних тіл і проведення відповідних спостережень (Наука і життя, 1960, 10)]. астронавт астронавт [Наявність атмосфери на ній [Венері] становить для астронавтів інтерес (Наука і життя, 1960, 7)]. астронавтика астронавтика [Його [К. Е. Ці- олковського] відкриття в галузі теорії і техніки міжпланетних сполучень заклали фундамент астронавтики (Наука і життя, 1957, 9)]. астрофізик астрофйзик [На Україні перші астрофізичні дослідження були розпочаті в Одеській обсерваторії, де в 1882 р. працював О. К. Коиович — перший астрофізик на Україні (Розв. науки в УРСР)]. астрофізичний астрофизйческий. асфальтувальник спец, асфальтировщик. асфальтувальниця спец, асфальтировщица. атомник разг. атомник; разг. атомщик [Яка країна найбільше готує спеціалістів — вчених, інженерів, агрономів, кораблебудівників і медиків, зоотехніків і мирних атомників? Наша! (Чаб.)]. і атрибутивність, -ності грам, атрибутйвность. багатоплановість, -вості многоплановость [Маленька постать на першому плані [в картині С. Чуйкова «Гімалаї»] підкреслює масштаби простору. У цій гармонійній багатоплановості, у величному ритмі гірських висот, освітлених незабутнім сяйвом, вчувається музика (Довж.)]. багатоступінчастий, багатоступінчатиіі мно- гоступенчатьій [Початок 1959 року ознаменувався величезним торжеством людського генія: в Радянському Союзі була запущена багатоступінчаста космічна ракета, останній ступінь якої перетворився у штучну планету Сонячної системи (Наука і життя, 1959, 2); — Ви читали Ціолков- ського? — спитав Томас. Опиенгеймер кивнув головою. — Багатоступінчата ракета у міжпланетному рейсі, то була його мрія (Риб.)]. багнисько увел. от багно 1—2. багновиця уст. см. багно 1. багнутися, -неться безл. обл. [сильно] хоте- ться; гнеться кому очень хбчется кому [Тобі, чернеча душе, багиеться на вольную волю, а ти лишаєшся дурним монахом (Ільч.)]. багнюка 1) см. т. І; 2) топь; (реже) болото [Великі болота-багнюки Поганськими вжитками гатили (Мирн.); Так [Верша] лаяти Болото почала: «Оце поганая багнюка!)? (Гл.)]. багристий повз, багрянистий [Все засмутилось на багристім лузі, Дощем-сльозами вкрита сіножать, І тільки дуб у золотій кольчузі, Як воїн, вийшов зиму зустрічать '(Шп.)]. Б |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)