Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
баг 587 бас багритися, -риться позз. багриться [Там ллється сталь і даль багриться, Там зварника дуга Спалахує, мов блискавиця, Горить, мов райдуга (Заб.)]. багрово нар. багрово [Уже зоря цвіте багрово, Немов знамено вдалині (Шп.)]. бадилинка уменьш., ласк. стебелек, бьілйнка [Клавдія: ..У Ботанічному [саду] все живе, дихає... Кожна бадилинка, кожна брунька на дереві (Сміл.)]. бадиллястий стеблистий; (сочньїй, густой — еще) буйньш, пьішпьій [На це зелене, ба- диллясте, соковите та лисніюче море [зелені] неначе зверху впав дощ з жовтих соняшників (Н.-Лев.)]. бадиллячко собир. уменьш., ласк. стебелькй, бьілйночки [Ой ви, Василечки, бадиллячко дурне! Чи бачите мене? (Гл.); Порадюк ламав на коліні хмиз, рубав сокирою товсте гілля, поки Андрій збирав сухе бадиллячко під колибою (Ченд.)]. бадьорішати, -шаю, -шаєш становиться более бодрьім; набираться бодрости [Увечері., вона трохи бадьорішала й хапалася скінчити за ніч розпочаті сорочки (Л. Янов.)\ В гори! Легені не зовсім дихають! Екскурсія не повна! Застійні явища... Кров не окисляється... Молодішати треба... Бадьорішати... (Вишня)]. бадьорішії обл. см. бадьористий. базарище разг. базарная плбщадь, базар, рьшок [На базарищі стояв гамір, людські голоси зливалися в єдиний потік (Воскр.)]. базарування и (реже) базарювання разг. торгбвля [на базаре]; продажа [на базаре]; покупка [на базаре] [Все те юрмище, покинувши роботу й навіть базарування, як ніколи густо, присунуло на кумедію (Ільч.); От я і дзвоню, значить, про завтрашній ярмарок, питаю Перегуду, ..чи не думає він завтра до нас на базарювання приїхати (Куч.)]. базаруватнея и (реже) базарюватися: ~рує- ться, ~рюється (к о м у) безл. разг. идет торгбвля (у кого); идет продажа (у кого); удаетея купить (что) [Д а ш а до Полі: Як вам тут базарується, тітонько? Поля: .. Та нічого, як бачите, спродалася: тільки три віники зосталось ... (Гонч.)]. базарюваіп<:;і см. базарування. базарюватися см. базаруватнея. базаряннп разг. тот, кто нродает или поку- пает что-нибудь на базаре [По накоченому санному шляху колгоспні базаряни швидко приїхали в Турку (Чорн.)]. байдачний байдачньїй [У його й млини були; один саджений на каміннях, а другий — байдачний, задля валюшей (Стор.)]. байднця обл. см. байда 2. байрачний 1) буерачньїй (обл.); овражньїй [Чагарники байрачні починали заважати швидкій їзді, густішали (Ле)]; 2) (о мест- ности) буерачньїй (обл.); овражистьій [В байрачному степу ліси зустрічаються в заплавах річок в глибоких балках — бай- рака^х (Колг. вироби, енцикл.)]. ба прачок, -чка уменьш. от байрак [Ось і бай- рачок з дубами в рудому, побитому морозом листі (Тулуб)]. байраччя собир. буераки (обл.); овраги; буе- рачная местность; овражистая местность [Йдуть дороги біля тину... А над ними ворон лине, Попід хмари кряче, А за ними тополина Та глухе байраччя (Мал.)]. Ср. байрак. байство собир. байство [Вони [комуністи] дають в усьому привід, вони організовують казахську бідноту і середняків- казахів на боротьбу з байством (Донч.)]. бакаюватий обл. вьібоистьій; ухабистьій [Попід кручею вився вузький шляшок, вибоїстий та бакаюватий (Н.-Лев.)]. бакшиш, -шу разг. уст. бакшиш (разг. уст.); взятка; (реже) нриношение; (еще реже) подарок [Бакшиш треба дати... ви не знаєте, що то бакшиш? Куку в руку... хабар... як не дамо, одвезуть раба божого у Рені, до москалів (Коцюб.); Цікаві очиці зорять, мов для забави дитячої просять бакшиш у мандрівця (Л. Укр.)]. бакшівнйк, -ка обл. бахчевник [Один знайомий бакшівник хвалився йому торік, що до півсотні з десятини виручив (Мирн.)]. бала байка разг. см. балалайка 1—2. ба лан: говорити (казати) на ~лай разг. говорить наобум [Він ніколи нічого не каже на балай (Тулуб)]; см. еще галаіі- балай. балаканка обл. см, балачка. балетки, -ток разг. балетки, тапки, тапочки [На ньому лише трусики., і м'які балетки (Ткач)]; (реже ед. ч.) балетка балетка, тапка, тапочка. бандуристка бандуристка [Успішно пройшли гастролі Академічного театру ім. їв. Франка в Польщі, ..тріо бандуристок і солістів оперних театрів України в багатьох країнах (Іст. Укр. РСР)]. банно предик. обл. грустно, тосклйво; жаль (кого, чего) [Так йому банно було за своєю ненею, що сама лишається (Черемш.)]. банька 1 — 3) см. т. І; 4) уменьш. от баня 2 [Одна тілько каплиця., веселенько визирала своєю гострою головою, на невеличкій баньці її блищав невеличкий золотий хрестик (Мирн.)]. банькуватість, -тості разг. вьіпуклость [глаз], [небольшбе] пучеглазие [Банькуватість очей Заблудовський пояснював шляхетською кров'ю в далекім побічнім роду (Ле)]. бараболйннй обл. картбфельїшй. бараболька, барабулька уменьш., ласк. обл. картошечка (разг.); картофелька [Я оглух, осліп, їсти не їв, хіба барабольку і трохи води (Стеф.)]. баранинка ласк. баранинка [— Добре, —каже батько, — сьогодні зарізали ягнятко, так от вам стегно баранинки (Стор.)]. барзо обл. см. дуже 2. баришівнйк, -шівника обл. см. баришник. баришівнйцтво обл. см. баришництво. барішіївшіцькіш обл. см. баришницький. басамаи обл. полоса, полоска [Все тіло в неї в синіх басаманах, як розмальоване, а вона сміється: — Та нічого, тітонько! Добре, що я вже серед своїх людей... (Кундз.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)