Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бас 588 без басило см. басище. басиста 1) прил. см. басистий; 2) сущ. разе, уст. контрабасист [— Бач! як наш басиста розходився, — заговорив той (Свидн.)]. басовито нар. разе, басовито [Він говорив басовито, розтягуючи слова (Збан.); Басовито прогув пароплав (Цюпа)]. басюка увел. разе. 1) (голос) басище; 2) (музикальний инструмент) контрабас [Музика грає — та яка ще музика: скрипиці, цимбали, пищалки, бубни, а басюка на ввесь двір, мов той бугай гуде у болоті (Стор.)]. басюра см. басище. батожилно обл. кнутовйще [Візники, підпершись батожилнами, закам'яніли на своїх високих сидіннях (Мик.)]. батрацтво 1) см. т. І; 2) (занятие) батрачество [Сашко! Коли виростеш, не знатимеш ти вже ні жандармів, ні батрацтва, ні злиднів (Гонч.)] батрачий батрачий [Вже й бруньки висять налиті, Сяє цвіть гаряча ... І ніде не згине в світі Наша кров батрача ... (Мал.)\. ба тура обл кнут; (длиннее) бич [На толоці пастухи Ціла юрба з бату рами, з кийками — торбинки через плече (Головко); Стьобнув [Прокін] батурою з досади й тепер і на чепіги надавив (Головко)]; см. ещ'е батіг 1. бахмат обл. [верховой] конь [Сафар посадив Настю на вільного коня, прив'язавши її до сідла ременем, узяв коня за повід і теж скочив на свого бахмата (Тулуб)]. бац1 (глагольное межд.) разе, бац [Підходжу до свого щоденника, що вишкіряє до мене білі сторінки — і бац! бац! ним об стіл (Коцюб.)]. бац2 сущ. обл. [старший] пастух; (при овцах— обично) [старший] чабан [Біля огнища сидів, старший над вівчарями, так званий бац (Фр.)]. бацати, -цаю, -цаєш, бацнути, -ну, -неш разе. 1) бацать, бацнуть, бахать, бахнуть, трахать, трахнуть [— Ах ти!.. — сердито бацає Лукін насмішника ложкою по чолі (Козл.); — Тьфу! — обірвав читку Михайло і так бацнув сердито шапкою по газеті, що га у всіх на очах роздерлась (Козл.)]; 2) (только соверш. — удариться обо что) бацнуться, бахнуться, трахнуться [Юрко хотів звестись тихенько на ноги і несподівано бацнув головою об якусь біду (Козл.)].^ бацилоносій, -сія бациллоносйтель [Джерелом передачі інфекції є так звані бацилоносії (Шкільна гігієна)]. бацнути см. бацати. б&чте (вводное слово) разе, вйдите, вйдите ли [— Багато вже й там [на Дону] нашого брата... пропадає... — А тут хіба краще? — пита писар. — Та все ж, бачте, — рідна сторона (Мирн.)]. башкирець, -рця разг. башкир; уст. бапгкй- рец. бджілонька, бджілочка уменьш., ласк. пчел- ка; разг пчелочка [Гоню і я вас, мої бджілоньки, по ярий віск, по солодкий мед (Ст.)\ Тобі я, Бджілочко, дивуюсь дуже І, коли хочеш, раду дам: Умієш мед робить— і знай свою науку (Гл.)]. бджолорадгосп, -пу с.-х. пчелосовхбз. бджолосім'я пчелосемья [У колгоспі «Комунар» під час цвітіння гречки вивезли на посіви 60 бджолосімей (Колг. Укр., 1961, бджолячий пчелйньїй; ^че жало пчелй- ное жало. безбуржуазність, -ності безбуржуазность [Вони [поміщики] здирали по три шкури з українського селянина і робітника. А в цей час «трубадури» буржуазного націоналізму галасували про безбуржуазність української нації (Цюпа)]. безвтішннй см. безутішний. безгомінний безмолвньш [Вона.., сперши голову на руку, дивилась якийсь час мовчки в чудову безгомінну ніч (Коб.)]. безгомінно предик. безмолвно [Рудник ще Спав. Скрізь було безлюдно і безгомінно бездара м. и ж. р. разг. бездарность; разг. бездарь [Робили спроби пристосувати мене спеціально для бігу, та я виявився бездарою (Янов.)]. бездвірний бездворньтй. бездіяльно нар. бездеятельно; бездейственно; бездольно, праздно [Не можна рік у рік по-санаторськи бездіяльно жити, а треба навчитись «бути здоровою в умовах нормальних», себто в умовах не лежня, а людини (Л. Укр.)].- Ср. бездіяльний. бездомність, -ності редк. бездомность, бес- приютность [Чим глибше в степ, хмурнішають криничани, все гостріше відчувають свою бездомність (Гонч.)]. бездонно нар. редк. прям., перен. беспредель- но, безгранйчно, бесконечно [Він стояв якраз проти сонця і, дивлячися в воду, побачив нараз . замість плиткового дна, камінчиків .. одну бездонно глибоку синяву (Фр.); Брате мій воїне, ненавидь ворога! Обруш на його злочинну голову всю свою пристрасть. Сміливо ненавидь, будь бездонно щедрим у віднлаті за зло, вчинене тобі (Довж.)]. бездум'я бездумье [Робота завжди "втихомирювала Наталку Григорівну, надходило затишне, спокійне бездум'я (Донч.)]. беззубість, -бості перен. беззубость [Об'єктивістській беззубості і уявній політичній абстрактності ідеалістичної буржуазної естетики марксизм протиставив бойову теорію мистецтва (Рад. літер., 1958, 3)]. безкласовість, -вості бесклассовость [«Гро- мадівці» старались прищепити українському народові брехливі ідеї про «безкласовість» української нації, про «спільність» інтересів українських трудящих з інтересами української буржуазії і поміщиків (Іст. Укр. РСР)]. безклопітний беззаббтньїй [Холодок., вливав в тіло розкіш життя, почування радісне, безклопітне й безжурне, як сама молодість (Н.-Лев.)]; см. ещ'е безклопотний. безклопітно нар. беззаботно [Безклопітно течуть мої гостини, У радощах за днем минав день (Мур.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)