Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
без 589 без безклопіття беззаботность [— Мабуть, не погано жилось на віку, коли надбали од безклопіття такого зайвого здоров'я! — промовив о. Хведор (Н.-Лев.)]. безкомпромісний бескомпромйсеньїй [Присуд народу може бути лише безкомпромісний (Смол.)]. безкомпромісність, -ності бескомпромйссность [Література соціалістичного реалізму відзначається безкомпромісністю, революційною принциповістю в боротьбі проти всього того, що стає перешкодою на шляху до здійснення народних сподівань (Шам.)]. безкомпромісно нар. бескомпромйсено [Ніхто не вмів так радіти за успіх товариша, ніхто не вмів так прямо і безкомпромісно висловити товаришеві свою критичну думку [як Мате Залка] (Смол.)]. безконфліктний бесконфлйктньїй [«Третя симфонія» Б. Лятошинського не має літературної програми, проте вся вона пройнята образами нашого часу. У ній відсутні парадна помпезність, безконфліктна ідилічність (Наука і життя, 1960, 11)]. безконфліктність, -ності бесконфлйктность [Треба боротися з безконфліктністю та банальним лакуванням життя, але не треба боятись показу гармонійних благородних почуттів, бо в них — краса людини (Довж.)]. безконфліктно нар. бесконфлйктно. безкбрм'я бескормица. безкультур'я разе, бескультурье [Він [поет Мажит Графурі] агітує за знищення безкультур'я і розрухи, агітує за нове (Тич.)]. безлйчно нар. обл. бесстьідно [Суддя: Крав ти у пана пруття з лугу? О б ж а л у- в а н и й: Ні! Пан сердиться: Та як можна безлйчно брехати? (Март.)]. безлік разе. см. безліч. безмір'я повз. необт>ятность, беспредельность, безгранйчность [У блакитному безмір'ї Сонце плине і палає; Гори, ліс, луги і річку Теплим світом обливає (Щог.)]. безмісячно предик. безлуние; нет луньї [Вечір — після тісноти та мороку приміщення — здався особливо хорошим: безмісячно, але досить видно, зрідка пролітає сніжок, тихий, пухнастий (Гонч.)]. безмбв'я позз. безмолвие [І раптом у без- мов'ї над рікою лунає тріск і гук (Скляр.)]. безоружний уст. безоружньїй, невооружен- ньій [Незабаром здіймається в місті великий лемент, перебігають через майдан троянці, безоружні, в святочній одежі; за ними навздогін збройні елліни, кого хапаючи, кого вбиваючи (Л. Укр.)]. безпечальний, редк. безпечален, -льна, -льне позз. беспечальньїй [Гомонять, сміються ріки, День наш ясен, безпечален... (Рил.)]. безпечально нар. позз. беспечально (уст.); без печали, без грусти [Нарешті безпечально Всміхнувся Лисенко (Рил.)]. безплемінний уст. безродньїй; б є з р 6 д- н и й, ~ний хто без роду и племени кто, без роду, без племени кто, без роду-пле- мени кто [І як-то, братику, тяжко та важко, Бездольній, Безродній, Безплемінній На чужій чужині Жити-проживати (дума)]. безпліддя бесплодие. безпомильний редк. см. безпомилковий. безпомильно нар. редк. см. безпомилково. безпорбдний беспородньтй, непорбдистьій [У клітках вищали, гавкали, стрибали, чекаючи м'яса, десятки псів. Переважно це були безпородні дворняги (Донч.); От і скотина завелася, та не яка-небудь без- породна, а з науковим паспортом (Янов.)]. безпосажна уст. без приданого; беспри- данница. безпрефіксний грам, бесприставочньїй. безприданка разе. уст. бесприданница [У мене, може, будуть свої діти, котрих треба буде до розуму довести! ..Дочкам — придане надбати... бо хто тепер бере безприданок? (Мирн.)]. безприйменниковий грам. беспредложньтй; ~ва конструкція беспредложная конструкция. безпритомно нар. редк. 1) (о физическом со- стоянии) без сознания, без чувств, в бес- памятстве, в обмороке; 2) (о психическом состоянии) бесемьїсленно [— Ви не їсте, мош-Діма? — раптом звернулась вона до сивого, аж білого діда, ..що сидів за столом, безпритомно усміхаючись сивими мутними очима (Коцюб.)]. безпричасно нар. обл. равнодушно; безучаст- но [Розбіглася чутка, що., його краси бачити — ніхто в світі не приміг безпричасно та недбало; що він кожного чарував (Вовч.)]. безпросипно нар. беспросьіпно [День спить, ніч гуляє. Де сама вона не була, кого у неї не перебуло. І все те безпросипно п'яне (Мирн.)]. безрік: н а ~к навсегда, на всю жизнь, на все время, навечно, на вечньїе Бремена; разг. насовсем [Коли б мені не своя родина на Україні та не деякі симпатії і обов'язки, я б тута [в Болгарії] зосталась на безрік (Л. Укр.)]; минути в <^к кануть в вечность. безрозумний разг. неразумньїй, неблагора- зумньїй; (сильнее) безрассудньїй [Дурна дівчина безрозумная по гультяєві плаче (народна пісня)]. безрозумно нар. неразумно, неблагораз}'мно; безрассудно [Ще ти злої смерті не видала, Безрозумно рвешся на се діло (Фр.)] Ср. безрозумний. безрукавий безрукавний, без рукавов [В'єтнамські жінки, як і китаянки, ходять в штанах, однак у містах вони носять поверх штанів ще щось схоже на легеньке безрукаве платтячко з білої або рожевої тканини (Козл.)]. безсонність, -ності редк. см. безсоння. безстрашшя редк. см. безстрашність. безсумно нар. редк. беспечально; (ни о чем не задумьіваясь — еще) беззаботно [Пропало все воно в гурті: І шана, й влада, ..Без міри золото, та й ті, Що всім безсумно володіли (Щог.)]. безталанник разг. неудачник; разг. неечастлй- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)