Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
без 590 вод, горемьїка; фольк. бесталанньїй [Такий недотепа, такий безталанник був і Грицько Вареник (Мирн.)]. безталанниця1 (о женщипе) разг. неудачница; разг. несчастливица, горемьїка; фольк. бесталанная [Та, боже мій, краще не жити, ніж доживати вік такою безсловесною рабинею, таким нещасним попихачем, .. як ота безталанниця! (Л. Укр.)]. безталанниця2 (о судьбе) редк. см. безталання. безтовар'я бестоварье [Капіталісти нахабніють все більше, викидаючи робітників на вулицю, — і це в такий час, коли народ бідує від безтовар'я (Ленін)]. безтяма см. нестяма. безтямний 1) см. т. І; 2) (о физическом состоя- нии) разг. бесчувственньш; (в сказуемом — обьічно) без сознания, без чувств, в беспамят- стве, в ббмороке [Тоді [Хосров] звелів, щоб лікар повернув свідомість бранцю, що безтямний був (перекл. Бажана)]. безуміти, -мію, -МЇ6Ш прям., перен. становиться безумньї V, терять рассудок [Нещасний хлопець безумів зо страху та ожи- данки (€р.)]. безчинний 1) см. т. І; 2) обл. бездействен- ньій; в бездействии; (неподвижний) в оцепенении [Панок сидів так час якийсь безчинний, Ніщо не кажучи, в простір дививсь (Фр.)]. безчинність, -пості обл. бездействие [Він перейшов до спочинку, до сну, до спокою, до абсолютної безчинності (Фр.)]. безчинно нар. 1) см. т. І; 2) обл. бездействен- но; в бездействии; без дела [Я не складу безчинно рук на грудях спорожнілих (Рил.)]. безшелесний обл. бесшумньїй; беззвучний; (совсем тихий) безмолвньш [Всіма нервами чую я, що вся безшелесна праця її, вся її ніжність віддана моїй матері (Коб.)]; г^на тиша полная тишина, (сильнее) мертвая (немая) тишина [В безшелесній тиші він суне наперед як дух, тілько втома і невимовна вагота пригадує йому, що він чоловік з тіла і кості (Фр.)]. безщаснкця м. и ж. р. разг. уст. горемьїка [— Доки він буде згнущатись над тією безщасницею? доки збиткуватись? — гула громада (Свидн.)]. без'ярусшш сад. без-ьярусньїй. белендітп, -джу, -дині обл. болтать, говорить [иустякй], говорить [вздор]; фам. молоть [чеиуху], молоть [вздор] [Я почав йому белендіти про оті всякі чутки про сироїдів (Козл.); С і м о н: Ет, слухав би-с п'яного..! От белендить нісенітниці! (Фр.)]. бемкання разг. ударьі [колокола] [Бемкання його [дзвону] зливалося в суцільне важке гудіння (Донч.)]. бемкати, -кає, бемкнути, -не разг. [гулко или отрьівисто] ударять, ударить; (о звуках) ввенеть, зазвенеть [Бемкав церковний дзвін (Збан.); На дзвіниці Володимирського собору кілька разів бемкнув басовитий дзвін (Іур.); Бемкнула і довго вібрувала, колишучи нічне повітря, рейка біля контори колгоспу... (Ряб.)]. бенкетування пирование; (чаще) пирьт [Іван Олександрович Лисевич був багатий землевласник; .. любив бенкетування, полювання й хмузику (Самійл.)]. бентежність, -ності 1) волнсние; тревога; 2) смятение [Вітер кохання нашіптує травам, Бентежність вкладає у душу мою (Зоб.)]. бентежно нар. 1) тревожно [Йому робилось чомусь душно й бентежно. Розумів і зараз, що робить величезне діло, був гордий з цього, але ж... (Ле)]; 2) смятенно. Ср. бентежний 1—2. бережечок, -чка уменьш., ласк. бережок [Приверне [козаченько] к бережечку, Човничок прив'яже, — Уклониться дівчиноньці, «Добривечір» скаже (Л. Укр.)]. бересточок, -чка уменьш., ласк. от берест1 [Колись невеличкі, замлілі дубки, клепки, бересточки, липи тепер визирали такими здоровенними, такими пишними велетнями (Мирн.)]. бесідливий обл. см. балакучий. бетоняр, -ра спец, бетонщик [Мені довелось побувати на Дніпробуді в ті дні, коли там кипіла напружена будівельна робота. Бетонярі зводили величну греблю (Літ. газ., 1950, IX)]. бетонярка спец, бетбнщица [Спочатку [дівчатам] доводилось виконувати всяку роботу, а тепер вони бетонярки (Цюпа)]. билля собир. уст. бьілье (уст.); трава [Очі Давид склепив — така втома. І наче лежить у борозні край битою шляху, а над ним з облогу, з дикого поля, над борозною, гойдається билля дике, стиха шелестить (Головко)]. бйстрень, -ня поток [Ось дерева, гори-кручі, Онде бйстрень клекотить (перекл. Л у каша)]. бичисько1 (вещь) увел. бич, кнут, плеть [Там, далі, лясканням предовгого бичиська Ти- рольських пастухи загонили корів (перекл. Рильського)]. бичисько2 (животное) увел. от бик 1. бібула обл. 1) оберточная бумага [Товариш мандрівника ходив у школу і приносив звідти блискучих півників, мальованих кольоровими олівцями на шматках бі- були (Пере.)]; 2) (для вьісушивания чернил) промокательная бумага, пропускная бумага; разг. промокашка [Галя вмитися забула, Вся в чорнилі, як бібула (Бичко)]. бідар, -ря бедняк [Щедрота — бідарів це споконвічна риса, І в цьому винятку не становив Денис (Рил.)]. бідацький разг. бедняцкий [Так він іде, так в вічність входить Шотландський хлоп, бідацький син. Земля, де Берне родився, родить — Ми знаєм — знов таких, як він (Бажан)]. бідйти (біджу, бідиш) обл. см. бідувати. бідненько нар. уменьш. бедненько [Недалечко від хатнього порогу стояла немолода вже молодиця, бідненько зодягнена (Мирн.)]. бідолака обл. см. бідолаха. бідолашечка уменьш., ласк. бедняжечка [Бідолашечко моя!.. Скажи ж мені, як тебе там кривдили (Вовч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)