Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бід 59 бідота уст. см. біднота. білостовбурний белоствольньїй і Чавунні, фасонного лиття огорожі захищають посадки білостовбурних берізок на центральних вулицях міста (Літ. газ., 1952, XI)]. білочок, -чка уменьш. от білок1 [Галя в обох руках несла гарячу сковороду, на котрій свіжосиряжена яєшня то здималась своїми жовтими очками, „то лопотіла білим пузиристим білочком (Мирн.)]; 0 білий, я к (мов, н а ч є) ~к разе, бледньїй F6- льш, нобслевшии), как полотно І— Що тобі, моя дитина! — упадала вже коло Катрі мати. — Уступила до хати біла, мов білочок... що тобі, доню? (Вовч.)]. біляк, -ка 1—3) см. т. І; 4) полит. разе. бельїй; (военньш — ещ'е) белогвардеец; разг. презр. беляк [Ви^не знаєте мого брата... Він член партії, здається з сімнадцятого чи що року, командир Червоної Гвардії чи партизанського загону, боровся проти біляків (Ле)]; 5): (тольио ми. ч. біляки — о бельїх гребнях воли) бел яки [Де-не-де на хвилях зловісно схоплюються перші піняві біляки (Гонч.)\. біострум, -му физл. биоток; (обьічно мн. ч.: біоструми) биотоки [Електрокардіограф., на широкій паперовій стрічці автоматично записує біоструми серця (Наука і життя, 1961, 2)]. бісовськии см. бісівський. блават, -ту обл. 1) бот. василек [Дорога до Псла була довга та весела, ішли плантаціями, житами, рвали мак, блават, співали (Горд.)]; 2) шелковая голубая матерня; (шаре) мануфактура. блаватний обл. уст. мануфактурньїй; ^иий товар, ^>пі товари мануфактура [Він зал ожив склеп з блаватними товарами, та ледво спровадив товари (Фр.)]. благовісний книжн. благовестньїй [Увесь світ став прислухатися до його [Шевченкової] мови, а на Вкраїні вірші його приймали як благовісне, пророче слово (Мирн.)]. благовісниця книжн. благовестница; книжн. благовестйтельница [Дорога й праця — сестри рідні І благовісниці живі (Рил.)]. благовіститель, -теля см. благовісник. благовоління уст., ирон. благоволение [Сви- ридон.. заявляв претензії на всі ласі шматки в хаті, аж доки знову серед ласки й благовоління не заробив раптового ляпаса (Яиов.)]. блакйтно-сйвий голубовато-сеоьій [Очі, блакитно-сиві, великі, тепер повні сліз (ІІ.-Лев.)].^ блнзькоспорідпсшій близкородственньїй. бликотітн, -тйть мигать, мерцать; (о све- те — ещ'е) трепетать, дрожать; (об источ- нике света — ещ'е) ту скло светйть [[Лампа] неясно бликотіла через закопчене скло (Кобр.)]. блискавковідвід, -воду молниеотвод [Захист будівель або інших об'єктів від удару блискавок провадиться з допомогою заземлених блискавковідводів — металевих стержнів (Наука і життя, 1961, 7)]. блискітка блестка; (отраженньш свет) 6т- блеск, блик; (в елазах— обично) йскра, йскорка [Так гарно-гарпо прибрано ялиночку у нас і блискітками срібними і безліччю прикрас (Забіла); Сонце повисло над морем.. Морська гладь — синя з прозеленню, покрита від берега до горизонту блискітками (Збан.); Очі Марини ще іскрилися веселими блискітками (Жур.)]. блід ніша ти, -шаю, -шаєш бледнегь, становиться бледнее [Чим більше він [городничий] наливався сумом, тим дальше все блідіпшав та білішав (Мирн.)]. блідиота бледность; (реже) блєднота [Не краскою сорому, а бліднотою немочі та страждання покрилося її молоде свіже лице (Мирн.)]. блокпост ж.-д. блокпост [А Мусій знов буде в нас на блокпості (Козл.)]. блуква разг. пастбище, вь'ігон; (загороженное место — ещ'е) загон, обл. вь'ігул [Косарі несуть на косах Захід сонця, дух трави, Деркачі кричать у лозах, Череда іде з блукви (Вирг.)]. богобїйшш см. богобоязливий. богобоязлйвість, -вості, богобїйність, -ності ^"-богобоязненность [Він [Р. Берне] переконливо показує, що покора, богобоязлйвість, сліпа послушність церковним заповідям.., які насаджувались церковниками, несумісні з людською гідністю (Рад. літер., 1958, 5)]. божйстий уст. 1) божеский; божественний; 2) (перен.: дивньш) божественний [Ф а уст: Божиста розкіш, вічне раювання! Чи ж варт його така гробача слизь? (пе- рекл. Лукаша)]. божниця 1) разг. божнйца (уст.); кибт [У чистій, просторій світлиці, у кутку під божницею, котра уся була заставлена образами.., сидів Яків Бородай (Мирн.)]; 2) (здание) обл. уст. церковь [Сотник глянув у сторону божниці, що одна на ціле місто мала бляшаний дах (Мак.)]. боїще увел. битва, бой; поббище [Максим побачив [кушпелу] і згадав дідову оповістку про боїще з татарвою... (Мирн.)]. бокування редк. избегание; уклонение; ино- гда переводитея также сочетанием стоять в стороне [Чориий здіймаю бич Проти всіх, чий девіз — бокування (Рил.)]. Ср. бокувати. бокуватп, -кую, -куєш (від кого, від чого и кого, чого) сторониться (кого, чего и разг. от кого, от чего), чуждаться (кого, чего), избегать (кого, чего); (намеренно — ещ'е) уклоняться (от чего) [Уже він знову в меланхолії і боку є од усіх, до нікого не балакає (Крим.); Лінивий!., але він не крав і не бокував від праці (Коб.)]. бблещ разг. 1) болезнь; 2): (мн. ч. болещі) перен. горести, огорчения [Бачиш, живуть вони, як свої, і все у їх вкупі: болещі і радощі, думки і гадки (Вовч.)]. болільник разг. болельщик [За годину до матчу стадіон почав заповнюватися болільниками (Дмитр.)]. болонпя обл. см. оболоння. болонь, -пі обл. см. оболонь. болячий редк. 1) больной [Пригорнувши болячу руку до грудей, вона спала (Мирн.)]; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)