Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бор 592 буч 2) (причиняющий боль) болезненньїй [Щось тліло в мені болячою, невгасимою іскрою (Мик.)]; О ^че серце прям., перен. боль в сердце, сердечная боль [Встала стара, перехрестилась, помолилась за сина і попленталась в хату., з болячим серцем (Н.-Лев.)]. борошноїд днт. мукоед [Борошноїди. Пошкоджують борошно, висівки, крупу, сухарі й інші продукти (Колг. вироби, єн- цикл,)]. босяка нар. разе, босиком [Мама все кажуть, що взуття горить на мені. То я ціле літо босяка бігаю (Коп.)]. босякувати, -кую, -куєш разе, бьіть босяком, 6ьгть в босяках [Він чув, що ти був без притулку й босякував у місті (Сміл.)]. братбк, -тка ласк. фам. браток [Комісар., до матроса з гармонією: Заграй, браток, про кочегара... (Корн.)]. бровенятка, -ток уменьш., ласк. Грбвки [—Не треба через ліс іти, — супив біляві бровенятка Петрик (Куч.I]. бронювання1 (покрмвание броней) брониро- вание, бронировка [Захист від метеорної небезпеки здійснюється, крім поділу станції на відсіки, також бронюванням її життєво важливих частин {Наука і життя, 1958,^ 1)]. бронювання2 (закрепление кого-либо, чего- либо за кем-нибудь, чем-нибудь). бронйро- вание. бронь, -ні уст., позз. оружие [«Вже лучче скласти бронь та мотлох цей віддать, Та з упокоєм хліб братерський уживать!» — «Що? Скласти бронь? Віддать? ..Це річ для мене нова!» (перекл. Рильського)]. брязкотельце разг. см. брязкальце. бряклий редк. см. набряклий. бубон, обл. бубен см. т. І бубоп; 0 в и к л и- к а т и н а ~н продавать с молотка [Вже ліцитують, вже б'ють печатки, вже на бубон викликають! (Стеф.)]; піти на ~н пойтй (бьіть проданньїм) с молотка [Пішло все господарство на бубен? Пішло (Марш.)]. будяковий чертополоховьій [Для ослиць не стає Будякової паші. Доведеться кудись кочувать На пасовиська кращі (Фр.)]. будяччя разг. собир. от будяк [Флігель мого дитинства ледве можна знайти, — було місце, рясно обставлене болиголовом, будяччям, лопухами (Янов.)]. бузовий обл. сиреневий [Червоний мак на синім тлі, На чорній грядці кущ бузовий — Твоя подоба це — любове! (Рил.)]. бузьбк, -зька обл. см. бузько. бузьчйха обл. разг. аистка [Старий бузьок і тепер сміливіший від бузьчихи.. Кожну купку жита, кожний сніп, кожну горстку огляне.., чи не лучиться що живого (Ков.)\. буйніти, -нїе см. буяти. букат (м. р.), буката (ж. р.), букатка обл. кусок; (о земельной площади — еще) лос- кут [Бідна ж моя юловочко, що я наробила, Полюбила легіника за букату сиру (Етн. зб.у XVIII); А де ж би я тебе пустила з букаткою сухого хліба в поле? (Март.)\ Як умерла йому жінка, а за нею І і два хлопці, та й Антін як не той став. Нив, а пив, а нив; пропив букату поля, пропив город, а тепер хату продав (Стеф.)]. буквалізм, -му буквалйзм [Небезпека безкрилого, натуралістичного буквалізму, нудної багатослівності завжди підстерігає там, де немає глибокого художнього задуму (Вітчизна, 1961, 6)]. букваліст буквалйст. буковйночка уменьш., ласк. от буковинка. булий уст. бивший [На булих товаришок.. [Мася] не поглянула, наче ніколи вони й не здибалися між собою (Свидн.)]. бульбити, -бить разг. пузьірить [Частина куль клюкала у воду й сердито буль- била її довкола матросів (Панч)]. бульб йтися, -биться разг. пузириться [Казан запарував, на воді бульбилась темно- іржава ціна (Збан.)]. буритися, -риться обл. 1): ^риться безл. собираетея буря [Хмариться, буриться — дощ буде... (Сл. Гр.)]; 2) (проявлять недо- вольство) волноваться [Народ по селах буриться, варти стоять і не пускають нікого (Фр.)]', 3) (о чувстве) кипеть, клопотать, бушевать [Бурилося в мені від таких слів (Фр.); Тривога та збудження бурилися в душі дівчини (Горд.)]. бурлескний лит. бурлескньїй [Уже Котляревський у своїй «Енеїді», при її бурлескному пародійно-гумористичному характері, вживає іноді лексичні елементи високого стилю (Курс укр. мови)]. бурлескність, -ності лит. бурлескность [Багато говорено про «бурлескність» Гребін- чиного перекладу «Полтави» (Рил.)]. бурсакувати, -кую, -куєш разг. бьіть бурсаком; учиться в бурсе [Я колись, як ще бурсакував, теж не солодко жив (Риб.)]. бур'янинка, бур'янйночка уменьш., ласк. от бур'янина [Ходіть подивіться, жодної бур'янинки на моїй ланці не побачите (Вишня); Пшениця-арнаутка сіяна рівними-рів- ними рядками. 1 чиста-чиста, ніде ані бур'яниночки (Вишня)]. бур'яни пня собир. бурьян [Вибирають люди до рештки бур'яниння, зносять на межі і спалюють там... (Крот.)]. бур'япйночка см. бур'янинка. бур'яніти, -ніє зарастать бурьяном [Город бур'яніє (Богод. у. — Сл. Гр.)]. бурячище, (реже) бурячник свекловйще [Вантажні машини повертали від дороги до буряків просто по бурячищу: вони вивозили буряки на завод (Смол.); Хлопчаки., бігом через картоплище та бурячник (Смол.)]. бурячковий (о цвете) разг. багровьій, темно- красньїй [Від озера наближається мати, а за нею повновида молодиця, в червоній хустці з торочками, в бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій (Л. Укр.)]. бурячник см. бурячище. бутин (м. р.), бутина (ж. р.) обл. лесосека [Особливо жваво говорив селянин Кирило Тупчик, який, зважаючи на обставини, то чабанував, то рубав ліс на бутинах (Скляр.)]. І бучавіти, -віє твердеть; деревенеть; станова' |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)