Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
буч 593 виг ться жестким; (о жидком) густеть; (о ножах) сохнуть. бучина обл. 1) бук [Ой зацвіла та й бучина, й зелена ліщина. Вибилася з розуму молода вагомо нар. весбмо [Він любив висловлюватись коротко й вагомо, знаючи ціну влучному й розумному слову (Дмитр.)]. важезний увел. разг. тяжеленньїй (разг.); очень тяжельш, тяжслейший [Хома, заливаючись потом, пиряв разом з піднощиками важезні ящики до розпечених мінометів (Гонч.)]. вантажниця грузчица. вбирач, -ча физ. поглотйтель. введення церк. введение [Другого дня припало свято — введення (Коцюб.)]. ввід (род. вводу) спец, ввод [В ряді випадків лінії електропередач, головним чином їх вводи у великі міста, проходять під водою (Веч. Київ, 1957, І)]. вгород: н а <^д разе, на огород [Устав він сьогодні рано, мати пішла на вгород по буряки, Галя вимітала долівку (Мирн.)]; н а ~ді разг. на огорбде [Найкращі качани [кукурудзи] ще лишилися достигати на вгороді (Донч.)]; по «-^ду разг. по огороду [А Івась, діду, де? ..Я шукала його та й не найшла — нема! І по вгороду шукала, і в садку шукала — нігде нема (Мирн.)]. ведмеже вушко, (реже) ведмеже вухо бот. (АгсіозіарНуїоз А сі а п з.) медвежье уш- ко, толокнянка, медвежья ягода [Ганка рвала рожевий дикий горошок і м'якенькі ведмежі вутша (Іван.); Сріблястим килимком постелилося ведмеже вухо (Янов.)]; см. еще мучниця. великоосяжний многообьемлющий. верховіття 1) см. т. І; 2) перен. вершина [Я буду йти дорогою важкою До розуму осяйних верховіть (Криж.)]. верхолаз верхолаз [Навіть у суворі сибірські морози верхолази продовжують зварювати арматуру майбутніх стін., гідроелектростанції (Веч. Київ, 1957, III)]. взаємозалежніш взаимоза вйсимьій. взаємозалежність, -ності взаимозавйсимость. взаємозрівноважувати, -жую, -жуєш взаимо- уравновешивать [Торрічеллі знайшов, що коли тіла взаємозрівноважують одне одне, то невеликі переміщення не підвищують і не знижують загального центра ваги (Наука і життя, 1958, 10)]. вза ємозу мовлений, вза ємообу мовлений вза- имоооусловленньш. взаємозумовленість, -ності, взаємозумовленість взаимообусловленность [Щоб уникнути метафізичної однобічності у висвітленні складних історичних процесів, потрібно не тільки розкривати значення причин і наслідків, а й їх взаємообумов- леність (Укр. іст. ж., 1960, 2)]. взаємообумбвлений см. взаємозумбвлений. взаємообумбвленість см. взаємозумовленість. дівчина (народна пісня)]; 2) дубина, [тбл- стая] палка [Біжи та скажи батькові, щоб борзо ішов, бо я на його ребра добру бучину виламав... (Мур.)]. вибачливо нар. 1) см. т. І; 2) извиняясь [— Пробачте, будь ласка, таку... слабість, — вибачливо заговорив [Захар] (Ле)]. виброджувати1, -джую, -джуєш (виходить) вьібредать [Озирнувся [Перехрест], про- стяг руку і вхопився за рукав, виброджуючи з болота (Ле)]. виброджувати2, -джує (о ферментации) вьі- браживать [У північних районах України, як і в суміжних з ними російських лісах, майже всю першу воєнну зиму партизанський рух виброджував на добрій заквасці (Хор.)]. вивихнення вьівях. вивихнутися, -неться вивихнуться [Ма- ковеєві здається цей день несправжнім, неприродним, фантастично потворним. Наче земля вже вивихнулася з своєї орбіти і, розламуючись на частки, летить кудись шкереберть (Гонч.)]. вивільнений вьісвобожденньїй. вивільнення вьісвобождение. вивільнити см. вивільнювати. вивільнитися см. вивільнюватися. вивільнювати, -нюю, -нюєш и вивільняти, -няю, -няєш, вивільнити, -ню, -ниш ььі- свобождать, вьісвободить [Шульга добре тепер розумів, що атом урану при розщепленні вивільнює величезну енергію (Риб.); Заміна харчових продуктів, які використовуються для технічних цілей, синтетичними щороку вивільнятиме на Україні понад два мільйони пудів зерна і більш як сто тисяч тонн харчових жирів (Наука і життя, 1959, 1); Рвучким рухом [Вутанька] вивільнила руку, одвернулася до вікна (Гонч.)]. вивільнюватися, -нююся, -нюєшся и вивільнятися, -няюся, -няєшся, вивільнитися, -нюся, -нишся вьісвобождаться, вьісвобо- диться [Демонстрування фільму на уроці учнем має ту позитивну сторону, що у вчителя вивільнюється час для роботи з класом (Укр. іст. ж., 1960, 1); Американський фізик Девідсон.. писав, що при вибухові тільки однієї сучасної водневої бомби вивільняється більше енергії, ніж від усіх вибухів, проведених усіма країнами в усіх війнах, які знала історія людства (Укр. іст. ж., 1960, 2)]. вивільняти см. вивільнювати. вивільнятися см. вивільнюватися. вйв'юнитися, -нюся, -нишся редк. вьісколь- знуть, как вьюн (из чегб); проскользнуть, как вьюн (сквозь что) [Незабаром хлопці, вив'юнившись крізь натовп, опинились на широкому піскуватому пустирищі (Гонч.)]. виготовлювач изготовйтель. вигулькувати, -кую, -куєш вьшьіривать [С и- В 38—1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)