Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вид 594 вик р є н и: .. Поглянь, царице, 3 пітьми ночі вниз на хвилі, Млистим блиском заяскрілі, І осяй в'юнкий народ, Що вигулькує із вод (перекл. Л у каша)]. видання1 см. т. І видання. видання2: н а ~данні разг. на вьіданье [Шила [Яресьчиха торбу] дочці Вусті, що була вже на виданні (Гонч.)]. видзвін, -вону звон, перезвбн [3 видзвоном вилітали на виметені тракти граціозні таврійські тачанки (Гонч.); Гомін рідної Москви чути разом з видзвонами годинника Кремлівської вежі (Янов.)]. видавлювати, -люю, -люєш и видивляти, -ляю, -ляєш: ^>ти 6 ч і разе, внсматри- вать; напрягать зрение; (в кого у во что) [прйстально] вглядьіваться [Матрона: .. Недурно-то я стою в церкві та очі видив- ляю, де-то мій чоловік (Мирн.); їдуть три дні і три ночі, — Ані міста, ні села; Ви- дивляє військо очі, Жар до бою аж пала (Фр.); Капітан., видивлював очі в густу темінь, що насувала звідусіль (Ірч.)]. видиво 1) см. т. І; 2) (о реальном) зрелище [Може, нічною проїдеш порою — Видиво там [на озері] чародійне: Зорі побачиш вгорі й під собою, Місяць побачиш подвійний (перекл. М. Пригари)]. ви діти, -джу, -диш обл. см. бачити 1—3. вйдітися, -джуся, -дишся разг. вйдеться, чу- диться; мерещиться (разг.); казаться, представляться; (о приятном) грезиться [Недаремно знатній ланковій часто видяться безмежні колгоспні поля, на яких шумить розкішним листям кукурудза (Колг. Укр., 1956, 5); Там, де хутір чи станиця, Чи пригаслий дим пожеж, Як не видиш- ся, то снишся, Як не снишся, то зовеш (Мал.)]. виднішати, -шае безл. светлеть; (о начале утра — ещ'е) светать, рассветать; (о поводе — ещ'е) проясняться, прояснивать, про- ясниваться [Випливають з темряви будинки, уже видно вікна і засніжену вулицю, виднішає потроху, ранок встає морозяний (Хижн.); Хмарка проходить, дощ перестає. Виднішає (Вас.)]. виднокіл, -колу позз. горизонт, вйдимое про- странство [Довкола покоси вогонь попе- лив, гармати змагалися з небом самим і весь виднокіл, як туман, застелив дим (Голов.)]. видовжений удлиненннй; (в значений прил.— ещ'е) продолговатьій [За формою стебло льону являє собою сильно видовжений конус, розширений при основі і звужений біля вершини (Техн. культ.); Щось зворушливе було в невеликій постаті парубка, в його видовженому обличчі з великими сумними очима (Кочура)]. видовисько разг. зрелище [Он їх ведуть на страту, а за ними увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть (Л. Укр.)]. видошукач, -ча фот. видоискатель. вижебрувати, -рую, -руєш, вижебрати, -раю, -раєш вьшрашивать, випросить; (усилен- ньіми просьбами) вьімаливать, вимолить; разг. прен. виклянчивать, вйклянчить [Радше помремо всі в чеснім бою, ніж так вижебрувати життя (Фр.); Вони живились тільки тим, що мати день від дня вижебрала у багатих сусідок (Фр.)]. вижолобити см. вижолоблювати. вижолоблений внжелобленннй; вндолблен- ньій; вимитий [Посеред колоди вижолоблений круг, в який положено по його формі камінь (Сміл.); Значно нижче від того вікна, праворуч входу, міститься друга фрамуга, вижолоблена не більше півметра вглиб, і в ній стояла кам'яна статуя матері божої (Фр.)ї Наші подорожні., пішли до темної печери, котра в стрімкій стіні яру була., вижолоблена водою (Фр.)]. Ср. вижолоблювати. вижолоблювати, -блюю, -блюєш, вижолобити, -блю, -биш обл. желобить, внжелабливать, внжелобить; (топором, долотом и т. п.— ещ'е) вндалбливать, вйдолбить; (вод ой — обнчно) вимивать, вимить [Потоки біжать нестримно стрімголов додолу, вижолоблюють гірські кременисті груди та й підстругують дорогу (Черемш.); Подорожні., подалися до темної печери, котру вижолобила вода в стрімкій стіні яру (Фр.)]; капля [води] ^блює к а- м і н ь посл. капля по капле камень дол- бйт [Капля води — і та вижолоблює камінь, а що ж допіру гаряче людське слово? (Вільде)]. визвірюватися, -рююся, -рюєшся см. визвірятися. викаблучувати, -чую, -чуєш разг. отплясьі- вать, откалнвать [В хлоп'ячому гуртожитку з кожним [одержаним] листом викаблучували такого гопака, що будинок хо- дором ходив (Жур.)]. викаблучуватися, -чуюся, -чуєшся разг. ло- маться, кривляться [— Бери, бери, не викаблучуйся, — почула вона від доярки (Колг. Укр., 1956, 8); Вважаючи чомусь, що з негром можна буде порозумітись лише на мигах, він став тут же викаблу- чуватись перед сіткою на всі лади (Гонч.)]. виколисувати, -сую, -суєш, виколисати, -лишу, -лишеш 1) (только несоверш. — усиплять) баюкать, убаюкивать, качать, ука- чивать [Вона [мати] виколисувала його в колисці, годувала грудьми, а потім мозольним хлібом, посилала в школу, покладала на нього якісь надії (Мельн.)]; 2)^ (перен.: воспитьівать) вскармливать,вскормйть; разг. вьшянчивать, вннянчить; (только соверш.— ещ'е) вйрастить, внпестовать, виходить [Стара бабка вмерла, виколисавши троє внучат — хлопчика й дві дівчинки (Фр.)} Чи ж винен я, що мене виколисали вільні гірські вітри, що я сильніший від інших і що по-своєму полюбив свободу? (перекл. з Галана)]. виколошуватися, -шується внколашиваться [На кінець місяця [травня] в садках з'являється зав'язь абрикосів, черешень, вишень. На полях виколошуються хліба (Наука і життя, 1962, 5)]. викреслити см. викреслювати2. викреслювати1 см. т. І викреслювати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)