Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вик 595 В1Г викреслювати2, -люю, -люєш, викреслити, -лю, -лиш (изображать что-либо) вьічерчи- вать, вь'ічертить [Падають зорі, викреслюючи на виднокрузі довгий вогненний слід, мріє в тумані Чумацький Шлях... (Ол.); Вибухова хвиля проникає в земну товщу, її шлях фіксують прилади, даючи зображення на фотопапері. Знавці прочитають плетиво зигзагів, викреслять карту гірських відкладень, яка покаже, чи може бути тут нафта (Літ. газ., 1960, VII)]. іііілйвансць, -нця мет. чушка (обьічно чугуна); болванка [Обабіч дороги, якою вони поспішали за Трипілкою, лежали брили рудих від іржі виливанців, чавунні колеса (Панч)]. винарство виноделие [Татари вирощували інші, забуті сорти [винограду], чудові на смак, але не придатні для винарства (Тулуб)]. виполоту вати, -шую, -шуєш и виполбхува- ти, -лохую, -лохуєш, ви полошити, -шу, -шиш 1) поднимать, подьшать, поднять; разг. вьіпугивать, вьіпугать, вьіпугнуть [Пес випо- лохував лише із трави птахів і зайців, але людей ніде не було й сліду (Мак.)]; 2) (заставлять уйти, улететь и т. п.) разг. вьіпугивать, вьіпугнуть (разг.); (мног. — обично) разгонять, разогнать [1 дівчина: Та не бійтеся, тітко, ми своєю співанкою святих ангелів із хати не ви- полошимо (Фр.)]. виправдовуватися, -довуюся, -довуєшся см. виправдуватися. вирлатий разг. 1) пучеглазьій, лупоглазьій [Мефістофель: Гусне ніч од імли завій... Чуєш? Бором реве борвій! Сполошились сови вирлаті (перекл. Лукаиіа)]; 2) (о глазах) вьшученньїй [3 застиглим лицем Валентин Модестович дивився Пету- шеку в окуляри, бачив за ними вирлаті очі (Шовк.)]. вислйзувати, -зую, -зуєш см. вислизати. вйслідкувати, -кую, -куєш проследйть [Андрій пс^бідав, вислідкував, коли нікого не було на шляху, швидко скочив на коня і, пригинаючись до гриви, галопом подався левадами до лісу (Ст.); За голосом кожного парубка можна було вухом ви- слідкувать, кудою прямувала смілива парубоча нога, де була чия мила (Н.-Лев.)]. вислуговуватися, -говуюся, -говуєшся см. висл ужува тися. внсокодоходішії вьісокодоходньїй [Тваринництво стало високодоходною галуззю господарства (Колг. Укр., 1956, 12)]. вйстарати, -раю, -раєш обл. достать; (с трудом — еще) добьїть, раздобьіть [Ну, а звідки., такому хирлякові п'ять злотих вйстарати? (Козл.)]. вистріляний вьістрелянньїй; расстрелянньїй, исстрелянньїй; разг. отстрелянньїй [Старшина вибив геть вистріляний диск, загнав повний і знову дав чергу (Гонч.)]. Ср. вистріл юва ти2. вйструнчений прич., прил. вьітянувшийся в струнку; (при глаголе) вьітянувшись в струнку; (при глаголе стоять — еще) навитяжку; (внешне и внутренне собранньїй) подтянутьій [Сидів Каргат вйструнчений, дивився поверх Лариної голови (Шовк.); Позаду батьків — з^пра пором у руці, правда, ще завинутим,"— примістився Андрій Іванов. Фіалек та Косяков, почесний ескорт, стояли обабіч, виструнчені, як на параді (Смол.); Він ще й досі ходив вйструнчений, весь час сипав військовими примовками (Збан.)]. виходжувати1 см. т. І виходжувати. виходжувати2, -джую, -джуєш, виходити, -джу, -диш (кого, що — о больном, о де- тях и т. п.) вьіхаживать, вьіходить; (о больном и т. п. — еще) отхаживать, от- ходйть; (о детях — еще) вьшянчивать, вьі- нянчить [Вона, Денисе Івановичу, хоч і пришелепувата, але виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (Ст.); Оксана: .. Він тяжко був поранений? Ліда: Дуже. Довго пролежав. Ледве його виходила. Врятувала від смерті (Корн.); За дитину не журися. Василя я нікому не припоручу; сама виходжу, сама вигляджу... У школу віддам... у люди виведу... (Мирн.); Пестливі руки буквально виходили молоді саджанці, захистивши їх від посухи і вітру поливанням (Рад. Укр., 1949, VIII)]. виходити1 см. т. І виходити. виходити2 см. виходжувати2. вихрест уст. вьікрест. вихрестити см. вихрещувати. вихреститися см. вихрещуватися. вихрещений уст. вьікрещенньїй [Юлай, вихрещений калмик, зробив комендантові важливе донесення (перекл. з Пушкіна)]. вихрещувати, -щую, -щуєш, вихрестити, -хрещу, -хрестшп уст. вьікрещивать, вьікрестить [—Що ж тепер з ними будуть робити? .. — Вихрестити! — хтось крикнув (Мирн.)]. вихрещуватися, -щуюся, -щуєшся, вихреститися, -хрещуся, -хрестишся уст. вьікре- щиваться, вьікреститься [—От теперечки ми вже й справді не Посмітюхи! — промовив Микола. — Доведеться знов вихрещуватися наново, на старі прізвища, та не знаю, в кого й де вихрещуваться (Н.-Лев.)]. вичерпність, -пості исчерпьівающая полнота. вичерпно нар. исчерпьівающе [Ви, старші віком письменники, повинні вичерпно розкрити тему вашого покоління — покоління історичного, бо ж воно було першим, яке вступило в нову епоху (Смол.)]. вишка1 см. т. І вишка. вишка2 редк. чердак; 0 з (од) ~ки д о низу от чердака до низу; (шире) с верху до низу [Стіни всі од вишки до низу розмальовані зеленими сосенками (Вовч.)]. ви явок, -вку обл. см. вияв. вівчарити, -рю, -риш и вівчарювати, -рюю, -рюєш обл. чабанить, пасти овец [Щонайкраща Чорногорська полонина вислизнула з бідняцьких рук, і то саме тоді, коли Юра був на верхах; він і всі товариші зареклися вівчарити тут нарік і навіки (Круш.)]. вігіл (римский страж, воин) ист. вигйл [Р у ф і н: Так я довідався, що ваші збори вже викрито, і що туди сьогодні пошлють |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)