Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від 596 вол вігілів із центуріоном, щоб вас вхопити на гарячім вчинку (Л. Укр.)]. відбракуватися, -куюся, -куєшся разе. прям., перен. отбрнкиваться [Я вперше по-справжньому задумався над тим, що зі мною трапилося. Можна, безумовно, відкидати все, відбрикуватись, але ж факти фактами (Збан.)]. відвійки, -війок 1) см. т. І; 2) (обезжиренное молоко) спец, обрат [Молоко по трубах йде в другий невеликий зал, де сепарується, і вершки, охолоджені на спеціальній установці, відправляють на маслозавод, а молочні відвійки використовують на потреби господарства (Колг. Укр., 1960у 11)]. відвїльжати, -жає уст. отсьіреть [Зійде та вигріє сонечко — закапле з стріхи, одвіль- жають і залисняться стежечки (Вовч.)]. відгодівельниії спец, откормочньїй [Утримання свиней на відгодівельних площадках сприяє збільшенню доходів від свинарства (Колг. Укр.у 1957, 7)]; ~не поголів'я откормочное поголовье. відгороджуванпя отгораживание [Розвиток національної культури в країні соціалізму не є і не може бути чинником відгороджування нації від нації (Рил.)]. відключати, -чаю, -чаєш, відключити, -лючу, -лючиш отключать, отключйть [— Не маю ж права я відключити лікарню, школу, клуб, ферми, — рознервувався раптом Степовий (Коп.)]. відкриватель, -теля открьіватель [Охоплює висока гордість розум, Коли згадаєш чесних і відважних Російських відкривателів земель (Рил.)]. відлунюватися, -нюється отдаваться [зхом]; (от чего) отражаться [Коли командири проминули вежу, де під склепінням гучно відлунювались кроки, з лівого боку відкрився краєвид на Замоскворіччя (Скляр.)]. відмалку, відмалу нар. разе, с мальїх лет; разе, сьізмала, сьізмальства [Відмалку усяка робота була для мене легка і приємна (Мур.); Євгеній: ..А вуйка свого я боявсь відмалу, мов найстрашнішого з страшних звірів (Фр.)]. відмолювання отмаливание. віднедавна нар. разг. с недавнего времени [Столярський челядник іде шукати за- рібку в Бориславі, що віднедавна зачав оживлюватися і стягати до себе чимраз більше робучого та промислового люду відпресовувати, -совую, -совуєш прессовать [Смородину, аґрус роздавлюють на вальцях, а потім відпресовують (Колг. Укр., 1956, 7)]. відсвітйти, -вітить отсветйть [Сонце ще не сходило, а місяць, від світивши за ніч неозорим просторам, тане в небі, як зелений окраєць криги (Донч.)]. відсвітлювати, -люю, -люєш отражать [Мабуть, каховська злива поміж діла, Від- світлюючи молоду блакить, Сама їх [колосся] чистим шумом напоїла, Щоб так шуміли, як вона шумить (Мол.)]. відсирілнй отсьірельїй, отсьіревший [Солодким хлібом пахнуть від сирілі стерні (Ст.)]. в і де ир іти, -ріє отсьіреть. відсьогбдні нар. с сегодняшнего дня [Давно я звик тебе як друга шанувать, Та від сього дні ти не другом став, а братом (перекл. Рильського)]. відчаяка, відчаюга разг. сорвиголова; отча- янньїй, отчаянная голова; разг. отчаян- ная башка [Н-да, вміє Свирид промчати селом, з шиком-гиком, як вихор полем. Дивлячись, залюбуєшся: відчаюга (Колг. село, 1955, І)]. відчит, -ту обл. 1) см. т. І; 2) (учебное занятие) лекция [Наступного дня були знов від- чити. Він [професор] надійшов, коли вже всі студенти були зібрані (Коб.)]. візерунчатий см. візерунчастий. вістівниця см. вістовниця. вітраж, -жа витраж [Вони сіли до столу на веранді. Старовинні вітражі, вправлені замість шибок у вікна й двері, створювали химерну гру світла (Собко); Був на виставі і приходжу до думки, що мороз талановитий художник.. В своїх полотнах — або краще вітражах, бо це малювання по склу, він виявляє багатий декораційний смак (Коцюб.)]. вітцівський редк. отцовский [Тож нічого не жадав молодий пан. Жив по-панськи, віт- цівського добра не марнував, в політику не вдавався (Фр.)]Т, см. ещ'е батьківський. вітцївщина редк. см. батьківщина2 1—2. віччя: у віччю разг. в глазах [Пожовкло в Мотрі у віччю, заколихався світ, пішло все ходором (Мирн.)]. вкладка 1) вкладка, вкладиш [Вміщений кольоровою вкладкою в журналі «Советский моряк», він [ескіз картини] одразу викликав схвальні відгуки широкого кола читачів (Мист., 1959, 1)]\ 2) редк. см. вклад 1—2. внутріколгбспний внутриколхозньїй. вбвничка ласк. от вовна [Ой коли б ти, хазяїн, та овечки собі мав, То б я дома сиділа, вовничку чухрала (народна пісня)]. вогневиця см. огневиця. водогін, -гону разг. водопровбд [Водогін, що постачав до міста воду з Дністра, вже був перерізаний фашистами (Куч.)]. водогіпний разг. водопроводньїй [В самих трусах, стрункий, засмаглий на сонці хлопчак стояв на чистому асфальті біля водогінної колонки (Козач.)]. водозабезпеченість, -ності водообеспечение. вожата, -тої сущ. вожатая [Вона сама була вожатою, у неї з піонерією давня дружба (Донч.)]. возвеличення книжн. возвелйчение [То був спів урочистий, сповнений возвеличення подвигу та увіковічення світлої пам'яті загиблих бойових товаришів (Смол.)]. возвеселяти, -ля~ю, -ляєш, возвеселйти, -лю, -лиш уст. см. звеселяти, звеселити. волінпя торж. желание, хотение [Хіба є межа людському волінню, людським можливостям? (Ткач)]. воловик1 см. т. І воловик. воловик2, -ка разг. пастух [при волах]; уст, волопас [Воловик пригнав худобу. Вона.. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)