гиб 598 гос гйблпії обл. 1) топкий, болотистий [Він [Данило] переходив на інше плесо і знову лягав проти місяця на росяні купини, пізнаючи таємниці цієї гиблої землі з її страшними вікнами і теплими продухами (Ст.)]; 2) (очень плохой) непригодньш, не- годньїй, никуда не годньїй; разг. никудйш- ньій [Земля наша не така вже гибла, можна освоювати нові заболочені грунти, поліпшувати, вапнуючи і угноюючи торфом (Козач.)]. гідність, -пості 1) см. т. І; 2) (наименование, связанное с общественньш положением, и должность) обл, звание; (только наимено- вание—еще) титул, сан [Анна: ..Я вам здобуду гідність командорську (Л. Укр.); [Єзуїти] виробили таке право, що жоден «іновірець» не міг займати найвищих гід- ностей і урядів державних, не міг бути сенатором, канцлером, воєводою і т. п. (Фр.I гіріїнчозбагачувальний спец, горнообогатй- тельньїй [Семирічка передбачає спорудження потужних високомеханізованих гірни- чозбагачувальних комбінатів, які поста- чатимуть рудний концентрат з високим і стабільним вмістом заліза (Наука і життя, 1959, 2)]. гірничопрохідницький горнопроходческий [У наших шахтах працюють вугледобувні гірничопрохідницькі комбайни (Розв. науки в УРСР)]. гливкйй см. глевкий. гнідко разг. гнедко [Яким звернув гнідка з шляху й повагом почав обминати валку (Мирн.)]. гніздище увел. от гніздо [Помостивши Свої гніздища, [лелеки].. На світ увесь щасливо клекотять... (Вирг.)]. гноївкозбірник с.-х. жижесборник [Біля ферм побудували гноєсховища, а біля кожного приміщення — гноївкозбірники (Колг. Укр., і961, 2)]. годівниця 1) см. т. І; 2) (для животньїх) корму шка [У приміщенні на 1800 голів свиней обладнано 24 годівниці на 70—75 голів кожна (Рад. Укр., 1961, IV)]. годовйк, -ка разг. 1) годовальїй [ребенок] [Зосталось сім сиріточок малюсеньких, і як їх стали люди розбирати, то й вона хлоп- чика-годовика, сього Левка, узяла у прийми (Квітка)]; 2) (о животпом) годовйк [Годовиків літом утримують на добрих пасовищах з підгодівлею вівсом (Конярство)]. годовичок, -чка уменьш., ласк. 1) годовальїй [ребеиочек] [Як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить, і ще й котка співає, неначе над годовичком (Стор.)]; 2) годовичок. Ср. годовйк 1—2. голкотерапія мед. иглотерапйя. головиха разг. 1) председательница; разг. председательша; 2) (жена председателя) председательша [—Дивіться, яка [попадя] вродлива дуже, — промовила головиха на ухо секретарші з суду (Мирн.); Батько навідріз заборонив мені втручатися в його діла. Ще з першого дня. І правильно. А то відразу піде слава, що головиха колгоспом командує... (Куч.)]. голосненько нар. уменьш. от голосно [Щебетне пташка раз чи другий голосненько — та й наче стеряється голосок у тому степовому розлогому роздоллі (Вовч.)]. голуоар, -ря голубевод; (любитель голубей) голубятник [Був з Сашка найперший голу- бар поміж усіма голубарями від Ланжеро- на до Люстдорфа (Смол.)]. голубливо нар. ласково, нежно [Не зовсім по душі була провідникові молода, пухкенька блондинка, ..яку мати голубливо називала Фросенькою (Гонч.)]. гомін, -мопу 1—2) см. т. І; 3) редк. разго- вор; (пересуди) разг. разговорьі [Старому і їсти не хочеться, — а присяде, посидить, послухає їх [Якова з Настею] гомону (Мирн.); Наталя: ..Заховайся в кущах; постережи нас, щоб хто бува не зійшов та не побачив... бо вже за нас і так є гомону на все містечко!.. (Мирн.)]; х о- д и т ь ~н говорят, ходит (идет) молва, ходят слухи [Ходив гомін, що старші сини покійного панотця не дуже мирять з своїми парафіянами (Н.-Лев.)]. гончий 1) обл. преследующий (кого); (в значений сущ. — еще) преследователь [Я рвонулась перед себе, але мене скоро завернули гончі поліцаї (Вільде)]; 2) охотн. гончий; (в значений сущ. — еще) гончак [Собака в мене був, ох, і собака, гончий собака! Так він й ув^зався за гагарою! Гонить і гонить, гонить і гонить (Вишня); Юпитер, гнівом розпалений, Влетів до них, мов навіже- ний, І крикнув, як на гончих псар (Котл.)]. гороб'я, -б'яти воробьенок (разг.), воро- бьеньгш (разг.); птенец [воробья] [Як виклюнулись гороб'ята, то горобцеві новий клопіт — годувати діточок, та вкривати, та глядіти, та од хижого птаства боронити (Л. Укр.)]. городчик 1) уменьш. огородец [Коли одна половина села пускала її [воду] на свої городчики, у другої боліло серце (#о- цюб.)]; 2) (садик) палисадник; уменьш. палисадничек [Максим лежав на нарах. Снилась йому сю ніч хата під ясенами і півники в городчику (Вас.)]. горянський горцев (род. п. от горцьі) [То невже і в цих горянських хатах Я таким вже знаменитим став? (Мас.)]. гостити (гощу, гостиш) 1) см. т. І; 2) (где, у кого) гостить; обл. гостевать [Син недовго гостив у батька (Мирн.)]. гостйтися (гощуся, гостйшся) обл. 1) угощаться [Гостилися. Кружляли чарки з горілкою, лунали сміхи (Ірч.)]; 2) (где, у кого) редк. гостить; разг. гостйться; обл. гостевать [Недовго гостився Ясь в покоях княжих: одну хвилиночку (Н.-Лев.)]. гостроокий остроглазьгй (разг.); зоркий [Гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, — бачить вона кроків на сто так, як не можна бачить у найудоскона- леніший бінокль (Вишня)]. гостроязикий острьій на язьік [Мабуть, таки дошкулило йому моє зауваження. —Відколи це ми стали такі юстроязикі?.. (Вільде);
|