Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

гос
599
дво
А доярка тітка Варка — Ну й шпарка,
гостроязика! (Біл.)].
гостюваннячко уменьш. от гостювання
[—Збирайся, — звернувся він до Івана. —
Скінчилось твоє гостюваннячко (Кол.)].
гостювати, -тюю, -тювш 1) см. т. І; 2) (кого
чем) разе, угощать [Як нема чим, то треба
хоч хлібом гостювати добрих людей (Зве-
нигородщина)].
гостюватися, -тююся, -тюєшся 1) гостдться
(разг.); (только в личной форме—еще) гостить,
обл. гостевать [У неділю із гостей
Хлопчики вертались, А дружок у них пита: —
Як вам гостювалось? (Бойко)]; 2) (пить,
єсть) угощаться.
гравець, -вця игрок [Футбол люблю й зараз,
але перейшов уже з гравців до класу
болільників (Янов.)].
граничний 1) см. т. І; 2) уст. погранйчньїй
[У нас виникла думка мінятися дітьми на
літні вакації.. Кошти невеликі: треба
привезти дітей на граничну станцію, там
замінятись (Коцюб.)].
гранозан, -ну хим. гранозан [Незадовго до
сівби насіння протруюють проти
грибкових захворювань гранозаном (Колг. Укр.,
1958, 2)].
гребло обл. скребнйца [Вона греблом чистила
коня, витирала щіткою, а копита вимивала
теплою водою (Чорн.)].
грінка 1) см. т. І; 2) обл. кусок; (побольше)
ломоть (обьічно о хлебе) [Жінка дала йому
півхліба ще й грінку сиру (Март.);
Змилується хто та дасть грінку хліба, то він
не зараз її візьме (Черемш.)]; 0 убити
(піймати) [добру] ~ку разг.
вигадать, бьіть в вьшгрьіше, вьіиграть [М а р-
фуша сама: Довідаюсь, чи правда ж
тому, що вона покохала якогось простого
давньогрецький древнегреческий.
давньоримський древнерймский.
давньоруський древнерусский [—Коли на
богатирів давньоруських, — розповідає
давнина сива, — насідали ворожі полчища
погані, від крові пролитої туман вставав,
закриваючи собою навіть сонце (Тич.)].
далекомірник спец, дальномерщик [Хвиля
кидала кораблі, і берег гойдався перед
нвми, тікаючи з поля зору
далекомірників (Куч.)].
парити (дарю, дариш) уст. см. дарувати.
дармування 1) ничегонеделание (разг.); без-
дельничанье; 2) неупотребление, неисполь-
зование. Ср. дармувати 1—2.
дарниця ист. дарственная, дарственная
зали сь [— Будеш ти в ньому [селі]
господинею... От тобі моя печать, — вона
[княгиня] простягла руку до столу і взяла
дарницю на село (Скляр.)].
дарований 1) прич. подаренньїй, даренньїй;
дарованньїй; жалоьанньїй; принесеними
в дар; нисибсланньїй [Микола кутався в
стареньку даровану свитку, бо сіверко-
вітер забирався в усі шпарини (Риб.); Од-
парубка? ..Ну, якщо тому правда, то
убила грінку, виміняла шило на швайку
(Кроп.)].
гробачий червяка (род. п. от червяк); О^ча
слизь (о человеке) прен. слизняк.
громадка 1) см. т. І; 2) (о птицах, животних
и т. д.) стайка [Якась пташка ненастанно
цвіркотіла, громадка веселих горобців
перелітала з дерева на дерево (Кобр.)].
громово нар. как гром.
громозвід, -воду обл. см. громовідвід.
грошакй, -ків разг. деньжонки, деньжата;
прен. деньжйшки [— Здається, і цей має
грошаки, бо на йому одежа нова, чиста,—
казав далі Копронідос (Н.-Лев.)].
грястй(гряду, грядеш) торж. грясти [Гряде
пора і слушний час! В народ! У бій! (Л. Укр.)].
гуня, гунька обл. верхняя суконная одежда;
(неточно) сермяга [Ярема довго розглядав
сукняну гуню поета, прості чоботи (Куч.)].
г^п1 см. т. І гуп.
гуп2 у -пу редк. топот [Глухий гул сотні ніг
віддається раз по раз у повітрі (Мирн.)].
гупатися, -паюся, -паєшся, гупнутися, -ну-
ся, -нешся разг. брикаться, брякнуться;
(падать — еще) бухаться, бухнуться,
бухать, бухнуть [Десь важко гупнувся
снаряд (Бичко)]. Ср. гупати 2.
гурт1 1—2) см. т. І; 3) (о неживом) разг.
группа; на ^т оптом; разг. гуртом [Там
всякую усячину на гурт продавали (Руд.)];
у ^т, у ^>тГ вместе; разг. разом [Пропало
все воно в гурті: Т шана, й влада, міч, і
сила (Щог.)].
гурт2 см. т. І гурт2.
гурт3 нар. разг. много; разг. куча; не *^>і
не так (не очень-то; разг. не больно)
много [Не гурт у мене грошей: так там який
карбованець лишився (Сл. Гр.)].
воював своє Твердохліб, тепер внук узяв
меч свого батька Іванка, дарований
новгородцями (Хижн.)]; ср. дарувати 1; 2) прил.
дареньш [Дарованому коневі в зуби не
дивляться (приказка)].
даяння редк. приношение, пожертвование;
уст., ирон. даяние; (нищему) подаяние,
милостиня [Одні відходили, йшли додому,
інші приходили, клали до кошика кобзаря
своє щире даяння, яке хто міг (Ле)].
двадцятип'ятитисячний ист. двадцатипяти-
тьісячник [Особливо важливу роль у
розгортанні колгоспного руху відіграли
двадцятий'ятитисячники — передові
робітники, які прибули на початку 1930 року на
заклик партії працювати в колгоспи (Іст.
КПРС)].
движати, -жу, -жйш обл. см. двигтіти.
движок, -жка разг. движок [Ніч була тиха,
бадьоро чахкав тільки движок, подаючи в
дачні будиночки світло (Козл.)].
двоборець, -рця спорт, двоеборец [Двоборці в
перший день [змагання] встигли виступити
лише в стрибках з трампліна (Веч. Київ,
1950, /)].
д

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)