гос 599 дво А доярка тітка Варка — Ну й шпарка, гостроязика! (Біл.)]. гостюваннячко уменьш. от гостювання [—Збирайся, — звернувся він до Івана. — Скінчилось твоє гостюваннячко (Кол.)]. гостювати, -тюю, -тювш 1) см. т. І; 2) (кого чем) разе, угощать [Як нема чим, то треба хоч хлібом гостювати добрих людей (Зве- нигородщина)]. гостюватися, -тююся, -тюєшся 1) гостдться (разг.); (только в личной форме—еще) гостить, обл. гостевать [У неділю із гостей Хлопчики вертались, А дружок у них пита: — Як вам гостювалось? (Бойко)]; 2) (пить, єсть) угощаться. гравець, -вця игрок [Футбол люблю й зараз, але перейшов уже з гравців до класу болільників (Янов.)]. граничний 1) см. т. І; 2) уст. погранйчньїй [У нас виникла думка мінятися дітьми на літні вакації.. Кошти невеликі: треба привезти дітей на граничну станцію, там замінятись (Коцюб.)]. гранозан, -ну хим. гранозан [Незадовго до сівби насіння протруюють проти грибкових захворювань гранозаном (Колг. Укр., 1958, 2)]. гребло обл. скребнйца [Вона греблом чистила коня, витирала щіткою, а копита вимивала теплою водою (Чорн.)]. грінка 1) см. т. І; 2) обл. кусок; (побольше) ломоть (обьічно о хлебе) [Жінка дала йому півхліба ще й грінку сиру (Март.); Змилується хто та дасть грінку хліба, то він не зараз її візьме (Черемш.)]; 0 убити (піймати) [добру] ~ку разг. вигадать, бьіть в вьшгрьіше, вьіиграть [М а р- фуша сама: Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого давньогрецький древнегреческий. давньоримський древнерймский. давньоруський древнерусский [—Коли на богатирів давньоруських, — розповідає давнина сива, — насідали ворожі полчища погані, від крові пролитої туман вставав, закриваючи собою навіть сонце (Тич.)]. далекомірник спец, дальномерщик [Хвиля кидала кораблі, і берег гойдався перед нвми, тікаючи з поля зору далекомірників (Куч.)]. парити (дарю, дариш) уст. см. дарувати. дармування 1) ничегонеделание (разг.); без- дельничанье; 2) неупотребление, неисполь- зование. Ср. дармувати 1—2. дарниця ист. дарственная, дарственная зали сь [— Будеш ти в ньому [селі] господинею... От тобі моя печать, — вона [княгиня] простягла руку до столу і взяла дарницю на село (Скляр.)]. дарований 1) прич. подаренньїй, даренньїй; дарованньїй; жалоьанньїй; принесеними в дар; нисибсланньїй [Микола кутався в стареньку даровану свитку, бо сіверко- вітер забирався в усі шпарини (Риб.); Од- парубка? ..Ну, якщо тому правда, то убила грінку, виміняла шило на швайку (Кроп.)]. гробачий червяка (род. п. от червяк); О^ча слизь (о человеке) прен. слизняк. громадка 1) см. т. І; 2) (о птицах, животних и т. д.) стайка [Якась пташка ненастанно цвіркотіла, громадка веселих горобців перелітала з дерева на дерево (Кобр.)]. громово нар. как гром. громозвід, -воду обл. см. громовідвід. грошакй, -ків разг. деньжонки, деньжата; прен. деньжйшки [— Здається, і цей має грошаки, бо на йому одежа нова, чиста,— казав далі Копронідос (Н.-Лев.)]. грястй(гряду, грядеш) торж. грясти [Гряде пора і слушний час! В народ! У бій! (Л. Укр.)]. гуня, гунька обл. верхняя суконная одежда; (неточно) сермяга [Ярема довго розглядав сукняну гуню поета, прості чоботи (Куч.)]. г^п1 см. т. І гуп. гуп2 у -пу редк. топот [Глухий гул сотні ніг віддається раз по раз у повітрі (Мирн.)]. гупатися, -паюся, -паєшся, гупнутися, -ну- ся, -нешся разг. брикаться, брякнуться; (падать — еще) бухаться, бухнуться, бухать, бухнуть [Десь важко гупнувся снаряд (Бичко)]. Ср. гупати 2. гурт1 1—2) см. т. І; 3) (о неживом) разг. группа; на ^т оптом; разг. гуртом [Там всякую усячину на гурт продавали (Руд.)]; у ^т, у ^>тГ вместе; разг. разом [Пропало все воно в гурті: Т шана, й влада, міч, і сила (Щог.)]. гурт2 см. т. І гурт2. гурт3 нар. разг. много; разг. куча; не *^>і не так (не очень-то; разг. не больно) много [Не гурт у мене грошей: так там який карбованець лишився (Сл. Гр.)]. воював своє Твердохліб, тепер внук узяв меч свого батька Іванка, дарований новгородцями (Хижн.)]; ср. дарувати 1; 2) прил. дареньш [Дарованому коневі в зуби не дивляться (приказка)]. даяння редк. приношение, пожертвование; уст., ирон. даяние; (нищему) подаяние, милостиня [Одні відходили, йшли додому, інші приходили, клали до кошика кобзаря своє щире даяння, яке хто міг (Ле)]. двадцятип'ятитисячний ист. двадцатипяти- тьісячник [Особливо важливу роль у розгортанні колгоспного руху відіграли двадцятий'ятитисячники — передові робітники, які прибули на початку 1930 року на заклик партії працювати в колгоспи (Іст. КПРС)]. движати, -жу, -жйш обл. см. двигтіти. движок, -жка разг. движок [Ніч була тиха, бадьоро чахкав тільки движок, подаючи в дачні будиночки світло (Козл.)]. двоборець, -рця спорт, двоеборец [Двоборці в перший день [змагання] встигли виступити лише в стрибках з трампліна (Веч. Київ, 1950, /)]. д
|