Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дво 600 ДІД двоголосий, двоголосний муз. двуголосний, двухголосньїй [Старше покоління хвацьки, в над міру швидкому темпі, відспівало двоголосим хором «Кинем об землю лихом, журбою» (Смол.); Композитор підкреслював, що починати двоголосний спів треба поступово (Мист., 1958, 6)]. дводушник разе, лицемер, двулйчньїй [че- ловек]; уст. двулйчник [—Казали, що тебе війт до арешту замкнув. — Та замкнув, дводушник (Фр.)]. двоплечовий двуплечий [В умовах УРСР рекомендуються такі форми кущів [винограду]: віялова.., чашовидна.., двоплечова шпалерна (Коле, вироби, енцикл.)]. двопудовий двухпудовьій [Подивився дід, як вони [силачі] там двопудові гирі, ніби м'ячі, піднімають, як вони штангу штовхають, і аж затремтів (Вишня)]. дев'ятисйл, -лу, дев'ятисйльник бот. разе. девясйл [В низинах трава дугами припала до самої землі, оголяючи напівзів'ялі жовті голівки дев'ятисоту (Ст.)\. дезамінування хим. дезаминйрование [В процесі м'язової діяльності внаслідок дезамінування аденілової кислоти утворюється аміак (Укр. біох. ж., 1956, XXVIII, 4)]. дезамінувати, -иую, -нуєш хим. дезаминй- ровать. деза мінуватися, -нуеться хим. дезаминйро- ваться [Під впливом ультрафіолетової радіації амінокислоти дезамінуються (Укр. біох. ж., 1956, XXVIII, 1)]. деко1 см. т. І деко. деко2 обл. см. т. І дека. демікотонний текст, демикотонньїй, демико- тоновьій [Як він не просив батька, щоб він пошив йому сукняну одежу, а не демікотонну.,, — та нічого не вдіяв (Мирн.)]. дереш обл. чальїй [конь] [Коли дорогою [Дмитро] зустрічає кого з людей, старанно і довго, з удаваною скорботою, розпитує про свого дереша з зірочкою на лобі (Ст.)]. держачок, -чка уменьш. от держак [Вона взяла її [лопату] за самісінький кінчик дерев'яного держачка (Смол.)]. держплемроз плід ник (державний племінний розплідник) госплемпи- томник (государственньїй племенной пи- томник), госплемрассадник (государственньїй племенной рассадник) [Держ- племрозплідник являє собою групу колгоспних племінних тваринницьких ферм певного виду худоби одного або кількох адміністративних районів (Колг. вироби, енцикл.)]. дери люд разг. обирала, обдирала, живодер; разе, живоглот, мироед [Дай цьому дери- люду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (Ст.)]. десятеритися, -риться редк. удесятеряться [Було дуже тяжко, часом і несито, та десятерилися сили, бо чули, що Червона Армія б'є ворога (Рад. Укр., 1946, І)]. десь-вїдкись нар. обл. откуда-то [Той Йойна недавно прийшов був до Борислава десь- відкись з гір (Фр.)]. десь-кудйсь нар. обл. куда-то [[Ганна] зри- I вається з постелі, десь-кудись біжить, утікає, аж по стінах дереться (Фр.)]- дефекат, -ту спец, дефекат [Дефекат — відходи цукрової промисловості, цінне вапняне добриво (Колг. вироби, енцикл.)]. джгут, -та 1) см. т. І; 2) род карточной игрьі [Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери., в джгута (Мирн.)]. джеркотуха разг. стрекотуха, стрекотунья, цокотуха, таратбрка, та ритора, трещотка; ласк. щебетунья, говорунья [Посміялась джеркотуха Із бабусі, мов на зло. Пурх — і вже як не було. Ох і сойка! Ну й пустуха!.. (Біл.)]. дзвонарйха разг. жена звонаря. дзюбка разг. клюв [Деркач замовк і дзюбку стиснув (Гл.)]. дзьобня обл. котомка, сумка; разг. торба [Лукин.. сховав пляшку у дзьобню (Че- ремш.)]. дибуляти, -ляю, -ляєш разг. ковьілять [Дибуляє парубок сонними вулицями і сам не знає,,куди йти (Ст.)]. дивити, -влю, -виш уст. см. дивувати. дилйна см. делйна. дилйння см. делйння. димовідвід, -воду спец, дьімоотвод. димочок, -чку уменьш., ласк. дьімок [На коминах димочок в'ється (Руд.)]. динарій уст. динарий. дискримінаційний полит. дискримииацион- ньій. дитинець1 см. т. І дитинець. дитинець2 (часть город а) ист. детйнец [Стародавнє місто [Переяславль] складається з дитинця значних розмірів і дуже великого посаду — передмістя (Нар. стар. іст. УРСР)]. дихавйчний обл. 1) астматйческий; удушливий [Холодний поміст, бачиться йому [Василю], ..тамує дихавйчний кашель, йому легше, що раз, то легше (Фр.)]; 2) (о чело- веке) страдающий одьішкой [Раз над вечір, коли Рустем міг уже сидіти на ліжку, до нього прийшов несподіваний гість — дядько Абдула, грубий, дихавйчний, старий хаджі (Коцюб.)]. дичавина дичь [Пустиня навкруги, дичавина, живої душі немає й близько (Вас); Хтось голосно сказав: — Вовча нора, хай вона згорить! У такій дичавині тільки чорти навкулачки б'ються (Донч.)]. дичок, -чка сад. дичок [Рубець., розказував, коли якого дичка посадив, яку щепу щепив (Мирн.)]. дібратися (доберуся, доберешся) см. добратися, добиратися. дівочити, -чу, -чиш обл. см. дівувати. дівочість, -чості 1) прям., перен. девствен- ность; чистота [Яка дівочість в срібнім зльоті флейти! (Бажан)]; 2) (изящество, мягкость) женственность [Це було дивне чоло, в якому лагідна дівочість зливалася в одно з непереможною діловитістю .<Г»в->ь . . - ,„• дідичшш обл. наследственньїи, родовои Ігік 1841 був пам'ятною хвилею в життю пана Пшестшельського і його дідичного села |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)