Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ДІД 601 ДОМ дідочок, -чка уменьш., ласк. от дід [Люд маленький, гурт дідочків Наше сало й хліб займа, Покладем над вечір в бодню, А на ранок вже й нема (перекл. Л. Українки)], дідусенько ласк, дедушка. Дін (род. Дону) фольк. см. Дон. дітлашня собир. разе, детвора, ребятйшки; фам. ребятня [Дівчата та галаслива дітлашня уже ведуть звідусіль щойно виловлених по городах кадетських рисаків (Гонч.)]. Дніпробуд, -ду (будівництво Дніпровської гідроелектричної станції) ист. Днепрострой (строй- тельство Днепровской гидрозлектрйческой станции). дніпробудівець, -вця разе, днепростроевец. дніпробудівський днепростроевский [Де ви, друзі далекі? Озвися, Дншробудівське плем'я, прийди! Романько, Чумаченко Орися, Землекопи Петра Колайди... (Нагн.)]. добалакати, -каю, -каєш разг, договорить; (с кем) кончить разговор [Біля воза Зінька ніяк не добалакає з дівчатами (Головко)], добачувати, -чую, -чуєш обл. см, добачати. добіла нар, добела [Розпекли добіла дріт (Мал,)], добренний усилиш, разг. замечательньїй, от- менньїй, отлйчньїй [А й земля ж тут добренна! — чорнозем аж масний (Головко)]; см. ещ'е добрячий 2. добросердний см. добросердий. добросусїдство добрососедство. добряче нар. разг. замечательно, отменно, отлйчно [— Ну, та й добряче сидіти: є куди простягти ноги й спиною об віщо обпертись, — подумав Пилипко, простягаючи натруджені ноженята й прихиляючись головою до товстої деревини (Мирн.); Зробили мене бригадиром, — як собі не кажіть, а в нашому робітничому роду руки добряче почувають механіку (Янов.)]. добрящий уст. см. добрячий. довбнути, -ну, -неш разг. долбануть, (резким движением — ещ'е) ікнуть [Отак співав. Та пролітала чайка, Довбнула дзюбкою і з'їла хробака (Ел.); Вік довбнув носком чобота купу почавленого мила (Гонч.)]. довговидий разг. длиннолйпьій [Комсомольці з веселим шумом оточили Павлуся. — Бібліотекар наш прийшов! — гукав якийсь білявий довговидий хлопчина (Донч.)]. довгожитель, -теля долгожйтель [Жодна країна капіталу не має і не може мати такої великої (до того ж постійно зростаючої) кількості довгожителів, як у нас (Наука і життя, 1961, 8)]. довгокрилий длиннокрьільїй [Це Московське грає море, Щойно вписане в морях, Це усі простори боре Довгокрилий милий птах! (Рил.)]. довголистий с длйнньїми лйстьями. довгорічний долголетний, многолетний [Революція може складатися і, мабуть, складатиметься з довгорічних битв (Ленін)]. довгостеблиії длинностебельчатьій, длинносте- бельньїй; с дчйнньїм стеблем [Снопи довго- стеблого і короткостеблого льону сушать, обмолочують, замочують і обробляють на волокно окремо (Техн. культ.); Низенька, кругла, вона [Христя] здавалася не польовою квіткою довгостеблою, от як Марина, а повною огородньою маргариткою (Мирн.)]. довгоязйкий разг, болтлйвьій; (в сказуемом — еще) длйнньїй язьік (у кого) [На цілий місяць дала [Мадьярка] довгоязиким жінкам предмет до цікавих поговірок і сміху (Мак,)]. довж: у всю г^ж разг, во всю длину [Старий батько сивіє; на високому чолі мор- щина у всю довж лягла (Вовч,)]. довженний см. довжелезний. довжінь (твор, п. довжїнню) редк, длина; на всю^нь во всю длину [Він зморено простягається на землі на всю довжінь і насолоджується холодком (Козл.)]. довікувати, -кую, -куєш: ~ти вік дожить; прожить всю жизнь [Котрі розумніші, рають мені: — Шукай, Іване, собі пари. Не довікуєш ти так віку (Барв.)]. довілля, (реже) доволля 1) изобйлие, обйлие; разг. достаток [В залі сідали за столи. Довілля страв немов аж угинало дубові дошки на столах (Ле); В нас довілля рясне Виноградом звиса... (Тич.)]; 2) (материаль- ная обеспеченность) достаток [А я, Чіпко, не знаю, що таке лихо та нужда... Росла я в доволлі, не знаю того нічого (Мирн.)]. довірбчний обл. доверйтельньїй. довірочно нар. обл. доверйтельно [Коли я над нею схилився, ..уста її вимовили спо- кійно-довірочно голосом, ..що обхопив [мене] відразу невимовним щастям: — Те все — як біла мрія, Олесь!.. (Коб,)], доводка техн. доводка [Обидва вони хороші, кваліфіковані токарі, але на доводку калібрів потрапили вперше (Собко)], доволля см, довілля. догледіти, -джу, -дшп см. доглядіти. догоджувати, -джую, -джуєш обл. см. догоджати. дождати (дожду, дождеш) разг. см, діждати. дозорлйвий обл, внимательньїй [Молоді та дорогі щепи сохли.., — не берегло їх до- зорливе око, не ходили коло їх ніж та пилка садовника (Мирн.)]. доказувати, -зую, -зуєш 1—5) см. т. І; 6) (со- вершать что-либо необичное) разг. вьідельь вать, витворять [Вона [панночка] мене й щипає, штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле, і водою заливає,— чого, чого не доказує над моєю головонькою бідною! (Вовч.)]. докола см. довкола. доконечність, -ності непременность, обяза- тельность; необходймость [Густою юрбою повалили люди з корчми, живо розмовляючи про старого війта і доконечність вибрати нового (Фр.)]. Ср. доконечний. долягати, -гає (кому) обл. болеть (у кого); мучить (кого) [Він таїв у собі всякий біль— і рідко-рідко висказував перед другими, що йому долягає (Фр.)]. домацуватися, -цуюся, -цуешся, домацатися, -цаюся, -цаєшся 1) см. т. І; 2) (передвигать- ся) обл. добираться бщупью, добраться ощупью [Юзько домацався до вказаного місця й засвітив світло (Коб.)]. домислювати, -люю, -люєш, домислити, -лю, -лиш домьішлять, домнсливать, домьіслить |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)