Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ДОН 602 еса [Актор не тільки передає думки автора, але він сам є мислячим художником.. Актору часто доводиться багато домислювати самому, договорювати за драматурга те, що не привернуло його уваги, але дуже важливе для повноти художнього втілення сценічного образу (Бучма)]. домінування доминйрование [Місце формування пилку певним чином впливає на ступінь домінування окремих ознак у гібридного потомства (Укр. бот. ж., 1961, XVIII, 1)]. Донбас і вець, -вця донбассовец. Донецьк Донецк. доозброєння довооружение [Приморцям було дано кількаденний відпочинок для переформування і доозброєння (Куч.)]. допахкувати, -кую, -кує редк. докуривать [Щезники нічні люльки допахкують у лісі (Козл.)]. допильновувати, -новую, -новуєш (кого, що) следйть (за кем, за чем) [Люди вже гомоніли неподалік хати Коропова й, по всьому видно, когось допильновували (Земл.)]. допратися, -перуся, -перешся достирать, до- стираться [Чиста біда матері: зашмарується увесь, не доперешся (Головко)]. доставати разг. см. діставати. доставатися разг. см. діставатися. достати разг. см. дістати. достатися разг. см. дістатися. дотнути, -ну, -непі 1) см. т. І; 2) (только со- верш. — виполнить все) редк. дотянуть [Може, де переборщу, а де не дотну, може, такого набазікаю, що і в шалку не забрати (Вовч.)]. дощівка разг. дождевая вода [Камениця не стара ще, але обдряпана, оббита дощами і сполоскана згори додолу потоками дощівки (Фр.); Я помітив під стіною діжку з дощівкою. Спраглими вустами припав до неї (Дмитр.)]. дощувати, -щую, -щуєш спец, дождевать [Дощувати можна і пагористі ділянки, непридатні для наземного зрошування (Колг. вироби, енцикл.)]. драмгуртківець, -вця разг. драмкружковец [Учителі й учні тепер щоденно готувалися до ялинки. Вивчали нові вірші, драм- гуртківці збиралися показати героїв літературних творів (Збан.)]. дрібний 1) см. т. І; 2) (детальний) обл. по- дробньтй, обстоятельньгй. дрібно нар. 1) см. т. І; 2) (о звуках) дробно; мелкой дрббью, частой дрббью [Говорила експонування спец, зкепонйрование. електроніка злектроника [Електроніка — нова галузь науки, яка вивчає електронні та іонні процеси у вакуумі, в газах і твердих моя бесідниця дрібно, швидко, тонким со- | прано (Л. Укр.); Круг мене темно. Блискають тільки гострі, колючі згуки, і дрібно сиплеться регіт на металеву дошку (Коцюб.)]; 3) подробно, обстоятельно [Як наїдете у Полтаву, тоді дрібніше побалакаємо про все (Мирн.)]; ер. дрібний 2. дріббнький разг. см. дрібненький. дріжджування спец, дрожжевание [Дріжджування кормів сприяє підвищенню продуктивності тварин (Колг. вироби, енцикл.)]. дріжджувати, -докую, -докуєш спец, дрож- жевать [3 весни минулого року ми стали дріжджувати сінне і солом'яне борошно, завдяки чому менше^витрачаємо концентрованих кормів (Колг. Укр.у 1961, 5)]. дроблення дробление; (прям. — ещ'е) измель- чение [Щоб запобігти втратам і дробленню зерна, в комбайнах понижують деко барабана та регулюють подачу повітря (Зерн. боб. культури); Пережитий рік [1909] був роком нових фракційних дроблень, "нової фракційної боротьби (Ленін)]. дружкувати, -кую, -куєш зтн. 1) (о мужчин є) бьіть дружкой [Менша дружка виступає й співає до дружка: Тобі, дружку, не їдружкувати, Тобі, дружку, панувати В Києві над водою, За доброю огородою (Н.-Лев.)]; 2) (о девушке) бьіть подругой не- вестьі [Чи ти вже дружкувала коли? (Полт. — Сл. Гр.)]. дубовйна обл. гроб [Тешуть явір, тешуть явір, тешуть яворину молодому козакові та на дубовину (народна пісня)]. дубок1 см. т. І дубок. дубок2 , -бка (лодка) дубок (обл.) [Вони., допливли до цього чарівного міста на дубках із синіми баклажанами та іншим херсонським овочем (Мик.)]. думлйво нар. редк. задумчиво, в раздумье [Р у- ф і н гірко, думлйво: Так, так... спокійно може спати цезар, бо забагато вже було тих Брутів, щоб вірити в їх силу... (Л. Укр.)]. думність, -ності задумчивость [Між брівок рисочка; вона надає і якусь думність личеньку, і якусь силу вдачі (Стар.)]. дурнота обл. глупость; разг. дурость [Оббріхували [люди] не раз, обкрадали, ще й насміхалися. Дурнем його робили. Такий жаль брав його, що не міг собі простити своєї дурноти (Круш.)]; з ~ти по глупости [От тепер я міг би тобі зараз за кару зробити смерть, але вибачаю тобі, боти з дурноти се зробив, а не з злої волі (Фр.)]. духовнйк, -ка см. духівник. тілах, а також на поверхнях твердих тіл (Рад. Укр., 1961, IV)]. електророзвідування спец, злектроразведка. енергопостачання знергоснабжение. есаул редк. см. осавул. Е |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)