Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

ДОН
602
еса
[Актор не тільки передає думки автора,
але він сам є мислячим художником..
Актору часто доводиться багато домислювати
самому, договорювати за драматурга те,
що не привернуло його уваги, але дуже
важливе для повноти художнього втілення
сценічного образу (Бучма)].
домінування доминйрование [Місце
формування пилку певним чином впливає на
ступінь домінування окремих ознак у
гібридного потомства (Укр. бот. ж., 1961,
XVIII, 1)].
Донбас і вець, -вця донбассовец.
Донецьк Донецк.
доозброєння довооружение [Приморцям було
дано кількаденний відпочинок для
переформування і доозброєння (Куч.)].
допахкувати, -кую, -кує редк. докуривать
[Щезники нічні люльки допахкують у лісі
(Козл.)].
допильновувати, -новую, -новуєш (кого, що)
следйть (за кем, за чем) [Люди вже
гомоніли неподалік хати Коропова й, по всьому
видно, когось допильновували (Земл.)].
допратися, -перуся, -перешся достирать, до-
стираться [Чиста біда матері:
зашмарується увесь, не доперешся (Головко)].
доставати разг. см. діставати.
доставатися разг. см. діставатися.
достати разг. см. дістати.
достатися разг. см. дістатися.
дотнути, -ну, -непі 1) см. т. І; 2) (только со-
верш. — виполнить все) редк. дотянуть
[Може, де переборщу, а де не дотну, може,
такого набазікаю, що і в шалку не забрати
(Вовч.)].
дощівка разг. дождевая вода [Камениця не
стара ще, але обдряпана, оббита дощами і
сполоскана згори додолу потоками
дощівки (Фр.); Я помітив під стіною діжку
з дощівкою. Спраглими вустами припав до
неї (Дмитр.)].
дощувати, -щую, -щуєш спец, дождевать
[Дощувати можна і пагористі ділянки,
непридатні для наземного зрошування (Колг.
вироби, енцикл.)].
драмгуртківець, -вця разг. драмкружковец
[Учителі й учні тепер щоденно готувалися
до ялинки. Вивчали нові вірші, драм-
гуртківці збиралися показати героїв
літературних творів (Збан.)].
дрібний 1) см. т. І; 2) (детальний) обл. по-
дробньтй, обстоятельньгй.
дрібно нар. 1) см. т. І; 2) (о звуках) дробно;
мелкой дрббью, частой дрббью [Говорила
експонування спец, зкепонйрование.
електроніка злектроника [Електроніка —
нова галузь науки, яка вивчає електронні та
іонні процеси у вакуумі, в газах і твердих
моя бесідниця дрібно, швидко, тонким со-
| прано (Л. Укр.); Круг мене темно.
Блискають тільки гострі, колючі згуки, і дрібно
сиплеться регіт на металеву дошку
(Коцюб.)]; 3) подробно, обстоятельно [Як
наїдете у Полтаву, тоді дрібніше
побалакаємо про все (Мирн.)]; ер. дрібний 2.
дріббнький разг. см. дрібненький.
дріжджування спец, дрожжевание
[Дріжджування кормів сприяє підвищенню
продуктивності тварин (Колг. вироби, енцикл.)].
дріжджувати, -докую, -докуєш спец, дрож-
жевать [3 весни минулого року ми стали
дріжджувати сінне і солом'яне борошно,
завдяки чому менше^витрачаємо
концентрованих кормів (Колг. Укр.у 1961, 5)].
дроблення дробление; (прям. — ещ'е) измель-
чение [Щоб запобігти втратам і дробленню
зерна, в комбайнах понижують деко
барабана та регулюють подачу повітря (Зерн.
боб. культури); Пережитий рік [1909] був
роком нових фракційних дроблень, "нової
фракційної боротьби (Ленін)].
дружкувати, -кую, -куєш зтн. 1) (о мужчин є)
бьіть дружкой [Менша дружка
виступає й співає до дружка: Тобі, дружку,
не їдружкувати, Тобі, дружку, панувати
В Києві над водою, За доброю огородою
(Н.-Лев.)]; 2) (о девушке) бьіть подругой не-
вестьі [Чи ти вже дружкувала коли?
(Полт. — Сл. Гр.)].
дубовйна обл. гроб [Тешуть явір, тешуть
явір, тешуть яворину молодому козакові
та на дубовину (народна пісня)].
дубок1 см. т. І дубок.
дубок2 , -бка (лодка) дубок (обл.) [Вони.,
допливли до цього чарівного міста на
дубках із синіми баклажанами та іншим
херсонським овочем (Мик.)].
думлйво нар. редк. задумчиво, в раздумье [Р у-
ф і н гірко, думлйво: Так, так...
спокійно може спати цезар, бо забагато вже
було тих Брутів, щоб вірити в їх силу...
(Л. Укр.)].
думність, -ності задумчивость [Між брівок
рисочка; вона надає і якусь думність
личеньку, і якусь силу вдачі (Стар.)].
дурнота обл. глупость; разг. дурость
[Оббріхували [люди] не раз, обкрадали, ще й
насміхалися. Дурнем його робили. Такий жаль
брав його, що не міг собі простити своєї
дурноти (Круш.)]; з ~ти по глупости
[От тепер я міг би тобі зараз за кару
зробити смерть, але вибачаю тобі, боти з
дурноти се зробив, а не з злої волі (Фр.)].
духовнйк, -ка см. духівник.
тілах, а також на поверхнях твердих тіл
(Рад. Укр., 1961, IV)].
електророзвідування спец, злектроразведка.
енергопостачання знергоснабжение.
есаул редк. см. осавул.
Е

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)