Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П.
Власні імена людей: словник-довідник.
Сторінка (загалом з 2 до 334):
Попередня
|
|
Наступна |
Жіночі імена .. Ліза Чайка в пізній час Нам голос подає (А. Малишко); — Лізочкої — гукнула вона (Леся Українка); У третій хаті живе Лізка Сорока (К. Басенко). ЄПИСТЙМА (ЛЕПЕСТЙНА, ОПИСТЙНА, ПЕСТЙ- НА, ПИСГЙНА) гр.; episteme — знання, уміння. ПЕСГЙ- НОНЬКА, ПЕСТИНОЧКА, ПЕСТЙНКА, ПЕСТЯ. Звали її ЛепестиноЮу була то, кажуть, невеличка з себе жіночка (В. Земляк); Пистина Майорчик дрібно засміялась (Є. Гуцало). ЄФЙМІЯ див. ЮХЙМІЯ. ЄФРОСЙНІЯ, ФРОСЙНА (ПРІСЬКА) жін. до ЄФРОСЙН. ФРОСЯ, ФРОСЙНКА, ФРОСЙНОНЬКА, ФРОСЙ- НОЧКА, ФРОСЬКА; ПРІСЯ, ПРІСЕНЬКА, ПРІСЕЧКА, ПРО- НЯ; ФР^ЗЯ, ФР^ЗЬКА. Єфросинія Лук'янівна теж була жінкою простою, хорошою сусідкою і хазяйкою (І. Сенченко); Фросина посміхається з-під рожевої хустки й нічого не каже. — Казала мені одна людина, Фросиночка, що дідівство зовсім ні з чим не порівнянне почуття (Ю. Яновський); — Стривайте, стривайте, — пильно вдивляючись в гостя при м'якому світлі електроліхтаря, ..сказала Пріська Іванівна. —Та десь же тутечки вас бачила... (М. Рудь); Дві руки, як білі крила, Над чиїм плечем замають? Наді мною, над тобою, Мій товаришу, мій брате? Після ран та після бою Будем Фросю споминати (А. Малишко); — Фроської — прикрикнув Митро. — Я правду кажу, а ти все те до голови клади (Є. Гуцало); Зо мною, слухай же, остались Данило, чура мій, та я, Та Пріся, дочечка моя! (Т. Шевченко); Ой похилився гіль да гіль Да на Ігнатів двір да двір. А ти, Юхимцю, пан да пан, Сховай Прісечку під жупан (Народна пісня); А як там дома зараз, на Кузнечній? Мала намір із Пісок прийти Проня (П. Тичина); — Добраніч, Фрузюі — сказав Іван (І. Ф>ранко).
|
|
|