Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
141 Жіночі шена Що нас Ви навчили ходити колись! (С. Тельнюк); Стрілась писана краса: Мила Зіна... Очі — зорі І до пояса коса (С. Олійник); Вийду я на долину, Крикну я на родину: — Сходися, родочку, — Вже Зінуня в віночку (Народна пісня); За нашим садом три зірочки рядом: Первая зірка — молода Марточка, Другая зірка — молодая Зінька (Народна пісня). / ЗІНОВІЯ жін. до ЗІНОВІЙ. ЗІНА, ЗІНЬКА... (див. ще ЗІНАІДА). Зіновіє люба! Це радість для мене, Я вірю: міцнітимуть наші зв'язки. Від батька про вашу вітчизну натхненну я чула любов'ю зігріті казки (Г. Плоткін). ЗЛАТА слов.; болг. Злата; злата — коротка форма прикм. жін. роду (від златен — золотий); ч. zlata — золота (від zlaty — золотий). ЗЛАТОНЬКА, ЗЛАТОЧКА, ЗЛАТКА. Златкаї При одній згадці про дівчину серце в козацьких грудях стукало частіше (В. Малик). ЗЛАТОСЛХВА слов.; від злат- (злато) і слав- (слава). ЗЛАТА, ЗЛАТОНЬКА, ЗЛАТОЧКА, ЗЛАТКА; СЛАВА, СЛАВКА, СЛАВЦЯ. ЗОРЕСЛАВА слов.; від зор- (зоря) і слав- (слава). ЗОРЯ, ЗІРКА, ЗІРОНЬКА, ЗІРОЧКА, ЗІР^СЯ; СЛАВА, СЛАВКА, СЛАВЦЯ. ЗОРЙНА слов.; нов.; від загального іменника зоря. ЗОРЙНКА, ЗОРЙНОНЬКА, ЗОРЙНОЧКА, ЗОРЯ (див. ще ЗОРЙНА). ЗОРЙ слов.; нов.; від загального іменника зоря. ЗОРЕНЬКА, ЗІРКА... (див. ще ЗОРЙНА). ЗОРЙНА жін. до ЗОРЙН. ЗОРЙНКА, ЗОРЙНОНЬКА, ЗОРЙНОЧКА, ЗОРЯ, ЗІРКА, ЗІРОНЬКА, ЗІРОЧКА, ЗІР^СЯ. Запропонував Петро нове ім'я — Зоряна (І. Григурко); Дівчину Зоряну, Дівчину кохану Не віддам нікому..! (С. Пушик); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П. Власні імена людей: словник-довідник.