Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П.
Власні імена людей: словник-довідник.
Сторінка (загалом з 2 до 334):
Попередня
|
|
Наступна |
77 Чоловічі імена МИКИТА гр.; пікао — перемагаю. МИКЙТКО, МИКЙТОНЬКО, МИКЙТОЧКО, МИКЙТКА. Найкращий парубок Микита Стоїть на лаві в сірій свиті.. Плечима стелю підпирає, Та дивиться, і замирає, На титарівну... (Т. Шевченко); Вже над густим колоссям жита Молодика підвівся ріг, А сивий дід чабан Микита Скінчити розповідь не міг (В. Іванович); Хто білому Микитоньці мережив мережку? (Народна пісня); Микитка так і захолов на місці (Ю. Яновський). МИКОДИМ див. НИКОДИМ. МИКОЛА (МИКОЛАЙ, НИКОЛА) гр.; особове ім'я Nikolaos; від піке — перемога і laos — народ (буквально: переможець народів). МИКОЛКА, МИКОЛОНЬКО, МИКОЛОЧКО, МИКОЛЯ, МИКОЛЬЦЬО, МИКОЛАЙКО, МИКОЛАЙЧИК; николко, николонько, николочко, николик, НИКОЛЬЦЬО, НИКОЛ^НЬО, НИКОЛАЙКО, НИКОЛАЙЦЬО; колько, коля. І перший велетень — Тарас, З яким і наші вищі чола, А другий — пісню ніс до нас: Великий Лисенко Микола (Т. Масенко); Лежить тут Красношапка Миколай Донбасу син — син милої Вкраїни (М. Рильський); — Чоловіче Миколою, Що ти робиш, а я знаю. Що ти робиш, що ти дієш, Чом ти жита не насієш? (Народна пісня); Не вгледів, як син, як Миколка вже вищий, ніж батько! (Л. Ковальчук); — Ох, Миколонько, мій голубчику! Та на кого ж ти мене кидаєш, нещасливу?.. (Г. Хоткевич); Микольцьо набив люльку (О. Кобилянська); — Перший, сказати б, поет із Вербівки нашої вийшов, книжки видаєш.. —Ось так ти, Микольцю, і в класики втрапив! — засміялась Галина (А. Іщук); Ой коли б я любка мала, любка Николика9 То я би ся не бояла, що зима велика (Народна пісня);
|
|
|