Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
78 Найпоширеніші імена, їх походження та варіанти Моя хата при дорозі, віконця до сонця. Таки мені припадає любити Никольця.. Ой не байка, моя мамцю, не байка, не байка, Що я собі полюбила хлопця Николайка (Народна пісня); Колько, худорлявенький, чистенько вдягнений хлопчик з розумними оченятами, лопотить босими ногами стежкою (Григір Тютюнник); Як перший вірш я написав у школі І серце дивним жаром загорілось, І як гордився трішки, що я — Коля, Хоч не Островський... (М. Подолян). милАн слов.; від мил- (милий). МИЛІЙ гр.*; можливо, від Мііуаі — мілії (давнє плем'я, що населяло Лікію — країну на півд.-зах. узбережжі Малої Азії) або від melea — яблуня. МИЛОСЛАВ слов.; від мил- (милий) і слав- (слава). СЛАВА, СЛАВКО, СЛАВЦЬО, СЛАВИК, СЛАВЧИК. МЙНА гр.; men — місяць (буквально: місячний). МИНКО. Скидай: Ага! Дядьку Munal Здрастуйте! (О. Довженко); Мина Софронович пройшов усі фронти громадянської війни і ось уже кілька років працює на партійній роботі (А. Іщук). МИРОН гр.; myron (дієприкм. від дієслова туго — плачу) — який плаче; за іншим тлумаченням — від myron — миро — запашна олія, яку використовують у християнських церковних обрядах (буквально: той, хто пахне миром). МИРОНКО, МИРОНЦЬО, МИРОНЬО, МИРОНЧИК, МЙРКО, МИРОСЬ, МИРОСЬО, МИРОСЬКО. Він мовив твердо, що він Мирон зветься, Вказав і місце те, де я родився, Де вчивсь, що діяв, як мені ведеться (І. Франко); Йде дівчина, цвіте на голові вінок, а довкруж неї — бджіл літа густий клубок; і голосом лунким, який не має меж: — Мироне, чом ти бджіл на полі не пасеш?! (П. Мовчан). МИРОСЛАВ слов.; від мир- (мирний, мир) і слав- (слава). МЙРКО, МИРОСЬКО, МИРОСЬО, МИРОШКО; слава, славко, слАвцьо, слАвик, слАвчик. Мирослав, не оглядаючись, простував уперед (А. Хиж- няк); Із собою мала [Олена] семирічного онука Миросла- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П. Власні імена людей: словник-довідник.