Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П.
Власні імена людей: словник-довідник.
Сторінка (загалом з 2 до 334):
Попередня
|
|
Наступна |
84 Найпоширеніші імена, їх походження та варіанти Він дивився на неї чорними очима з-під будьонівки і наче питав: "Тяжко тобі?" — 'Тяжко, Оксеночку" (Григорій Тютюнник). ОЛЙГ сканд.; ст.-сканд. Helgi — святий, священний. Д.-рус. Ольгь. ОЛЙЖИК, ОЛЙЖКА, ОЛЬО, ОЛЬКО, ОЛЬЧИК, ОЛІОСИК; ЛЕСЬ, ЛЙСИК; АЛИК. Летіли літа, мов Дніпра бистрота, Князь Олег з війни знов додому верта (І. Франко); Здрастуй, друже білявий Олеже/ (С. Крижанівський); Олександр Михайлович сміявся: — Ми ж з тобою, Олежко, теж мобілізовані... (В. Дрозд). ОЛЙКСА див. ОЛЕКСІЙ. ОЛЕКСАНДР (ОЛЙСЬ, ЛЕСЬ) гр.; аіехо — захищаю і aner (род. andros) — чоловік (буквально: мужній оборонець; захисник людей). ОЛЙСЬКО, ОЛЙСИК, ОЛЙЛЬКО; ЛЙСЬКО, ЛЙСИК, ЛЕСІОТА, ЛЕЛЬ; САНЯ, САНЬКО, САШКО, CAIIIA, САИІ&ПЯ, САШ^НЯ; Ш^РА, ШУРКО; Алик. Ніс гордо світоч правди і науки, І всенародна шана та любов, Як світло непогасне, осявають Могилу Олександра Богомольця (М. Рильський); Мрії Олександра Довженка сягали далеко, глибоко й високо (П. Панч); Ваша усмішка — Ваша загадка, Олесю [Гончар], Вашу лагідну усмішку — ватру вуст — Як Ви змогли пронести крізь фронти, Крізь морози фашистського мору, Як вберегли її світло дитинне..? (І. Драч); Там нині, як завше, повз наші сади Ідуть поїзди на Одесу, Там долі своєї побачу сліди В зіницях малого Олеся (В. Бровченко); — Якщо ви читали оповідання Леся Мартовича про хлопську кривду, то знайте, що все в них правда (Р. Федорів); —Вибачте...— запнувся розгублено. — Мене зовуть Лесь... Тобто Олександр (В. Луговський); Збентежена мати Мене із Олесиком скоро Виводила з хати, З свого опустілого двору... (Б. Степанюк); Дивиться [мати] на шляхи жахні — Завели її сина Олелька (М. Хвильовий);
|
|
|