Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П.
Власні імена людей: словник-довідник.
Сторінка (загалом з 2 до 334):
Попередня
|
|
Наступна |
Чоловічі імена — Не подобається він мені, — якось надто серйозно мовив Лесько Стригун (О. Донченко); Вранці Лесик із воріт вийшов з свого двору (Н. Забіла); Піди, коту, в хижку, Піймай, коту, мишку. Мишка буде грати, А Лесюта спати (Народна пісня); Лель Лелькович подякував, засміявся (В. Земляк); Малий Санько надув губи і сердито одвернув обличчя від матері в куток (Б. Грінченко); З ним інструктор завжди поруч. Дайте Саші підрости — він, звичайно, зможе скоро паровоз і сам вести (Н. Забіла); Сашко роздягся й скочив на ліжко. Та до нього озвався молодший брат, семилітній Івасик. —Сашуню, де ти був? (О. Донченко); Шурко недавно ще служив у Середній Азії (Григір Тютюнник). ОЛЕКСІЙ, ОЛЙКСА гр.; аіехо — захищаю (буквально: захисник). ОЛЕКСІЙКО, ОЛЕКСІЄНЬКО, ОЛЕК- СІЄЧКО, ОЛЙКСИК, ОЛЙКСЬО, ОЛЙІПСО; ЛЕКСІЙКО, ЛЕКСІЄЧКО, ЛЬОНЯ; АЛЬОША, АЛИК. — Горе ж мені, гіркий ти мій світе, Олексію, мій рожевий цвіте! Я без тебе свій вік змарнувала, Я без тебе доленьки не знала! (Народна пісня); Як став Олексій Попович Гріхи Богу повідати, То зараз стала злосупротивна Хвилечна хвиля На Чорному морю притихати (Народна пісня); Отак стояти, як Олекса Довбуш, зіпершись на мосяжний топірець (Л. Костенко); У л я н а: Та іду, зараз іду, Олексіечку! Не втікай відсіля (Г. Квітка-Основ'яненко); Олексику, не сієш і не жнеш, Олексику, і добрий ти, і гордий (С. Пушик); Ой не стелися, барвіночку, коло города, А в нашого Лексієчка хорошая врода (Народна пісня); Дьомін Альоша — з донської станиці — Привітно Усмішкою з-під русявого вуса діливсь (Б. Степанкж);
|
|
|