Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
«Учися, серденько, колись З нас будуть люде»,— ти сказала. А я й послухав, і учивсь, І вивчився. А ти збрехала. Які з нас люде? Та дарма! Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Ходімо ж, доленько моя! Мій друже вбогий, нелукавий! Ходімо дальше, дальше слава, А слава — заповідь моя. сіромі «горемыке, бедняге» дяка «дьяка» та дарма «ну и пусть» дальше те саме, що далі «дальше» Тарас Григорович, Шевченко A814—186!) Основоположник нової української літератури та національної літературної мови, поёт і художник. Збірка творів Т. Г. .Шевченка «Кобзар» A840) справила величезний вплив на розвиток української літератури та культури.. Народ назвав поета Великим Кобзарем. Найвідо- міші твори Т. Г. .Шевченка: поеми «Сон», «Катерина», «Гайдамаки», «І мертвим, і живим...», «Кавказ», драма «Назар Стодбля». Багато творів поета покладено на музику: «Реве та стогне Дніпр широкий...», «Заповіт», «Думи мої, думи мої...». Вірш «Доля» Т. Г. .Шевченко написав 9 лютого 1858 року в Нижньому Новгороді після визволення від солдатської муштри, адже в 1847 році за участь у діяльності таємної антиурядової організації — Кирйло- Мефодіївського братства — поета було заарештовано і засуджено до 11 років відбування солдатської служби. Помер Т. Г..Шевченко 10 березня 1861 року в Петербурзі. Йому так і не судилося після заслання побачити рідну землю. Лише після смерті поета завдяки настійним клопотам близьких друзів уряд дозволив перевезти труну з тілом Т. Г. .Шевченка на Україну. Похований Т. Г. Шевченко, як і заповідав, на схилах Дніпра в Каневі. 113 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф. Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.