Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шеві. Останній не оминув нагоди, щоб ближче познайомитися з унікальним виконавцем народного мелосу. Невдовзі в періодиці з'явився цикл пісень з репертуару О. Вересая, В одному з листів до кобзаря П. Куліш писав: «Як написали ми до тебе, Остапе, листа, тут саме нагодився до нас у хату наш славний на весь світ кобзар Тарас Шевченко та й каже: «Нате ж і од мене карбованця, щоб і моя була пам'ятка у Остапа, бо я його знаю, я читав про нього в одній книжці, де його пісні надруковані». От тобі ще карбованець прибавився на твою нужду...» Тарас Григорович також постійно цікавився Остапом Микитовичем. З Петербурга поёт надіслав співакові свого «Кобзаря» з дарчим . написом: «Братові Остапу від Т. Г. Шевченка. 23 жовтня 1860 року». На жаль, книга з автографом не збереглася. Одначе вірш, в якому великий поёт змалював символічний образ народного кобзаря, можна вважати також присвячений Вересаєві: Отакйй-то Перебендя, Старий та химерний, Заспіває, засміється, А на сльози зверне. Усё життя — помер О. Вересай 1890 року — пройшло в поневіряннях та злигоднях, повсякденних утисках й арештах. Він довгий час жив без притулку, не мав власного помешкання. Лише на схилі літ, завдяки клопотанням прогресивної української інтелігенції, етнограф П. Чубйнський на громадські гроші придбав осёльцю в селі Сокйринцях (нині Сріблянський райрн на Чернігівщині) , де і дожив свого віку рапсод України. (Скурапвський В, І. Пбсвіт. К., 1988) вельми то же, что дуже «очень» свита «сермяга» подвиги народних звитяжців «подвиги народных героев» звинуватили в підбурюванні «обвинили в подстрекательстве» кмітливість «расторопность, сообразительность» опанувати нелегким кобзарським ремеслом «овладеть нелегким кобзарским ремеслом» мандруючи курними шляхами «путешествуя по пыльным дорогам» гомінкі місця «шумные (бойкие) места» заслухувалися його тужливими піснями «заслушивались его тоскливыми песнями» настільки вразили майстра пёнзля «настолько поразили мастера кисти» не оминув нагоди «не упустил случая, не преминул» невдовзі «вскоре» нагодився до нас у хату «наведался к нам в дом» з дарчим написом «с дарственной надписью» усё життя... пройшло в поневіряннях та злигоднях, повсякденних утисках й арештах «вся жизнь... прошла в скитаниях и нужде, повседневных притеснениях и арестах» 119 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф. Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.