Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Перша часть була весела, зграбна й елегантна. Друга змінилася. Почалося якесь глядання між звуками, неспокій, роз- пучливий неспокій! Спинялася раз по раз на басових тонах, то нижчих, то вищих, відтак покидала їх і переходила шалено скорою болючою гамою до вищих звуків. Звідси бігла з плачем наново до басів,— і знов глядання, повне розпуки й неспокою... все наново, і знов ряд звуків у глибину... Весела гармонія згубилася; остався сам шалений біль, торгаючий божевільно чуття, перериваний яснішими звуками, мов хвилевим сміхом. Грала більш як півгодини, відтак урвала саме посередині гами, що летіла в вищі звуки,, акордом несамовитого смутку. Місяць світив і освічував цілу стіну кімнати, де вона сиділа... Скінчивши грати, зложила по хвилі руки на форте- п'ян — саме де ноти кладуться, й опустила на них голову. Мертва тишина... А однак я відчула, що в її душі відогрався цілий вальс, що його лиш скінчила, і що не може позбутися вражень його... Ті болючі гами і неспокійне глядання в низьких тонах... Я боялася перебивати тишину. А се й не була звичайна тишина. Була тишина, повна напруження й здавленого горя, а з неї почалося щось творитися й приймати форми злові- щих тіней. Нараз підняла голову й почала знов те саме грати... Легкий, граціозний початок, а відтак другу частину. Грала майже завзято, мовби боролася з чимсь із усієї сили, але закінчила знов посередині перерваним смутком. Притиснула розпростерті пальці до висків і відітхнула. Тепер я сама перервала вже мовчанку. — Се вальс, Софіє? — спитала несміливо. — Вальс. — Гарний... — Так! Се «Уаїзе теіапсоііяие» — Чий композиція? — Моя. — Маєш у нотах? — Ні, в душі... І замовкла. Я хотіла ще спитатися, на якім мотиві скомпонувала його, але ніяк не могла відважитися. Тон, в якім сказала: «Ні, в душі»,— усунув собі заздалегідь усі допити. 144 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф. Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.