Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф.
Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.
Сторінка (загалом з 1 до 272):
Попередня
|
|
Наступна |
надходить до альтанки «подходит к беседке» падає в знесиллі «падает без сил» ослін «скамья» дотеп «острота» се лит. це могло примусить «могло заставить» нагірної в'язниці домагатись «добиваться нагорной тюрьмы» підвалиною «основанием» схибнеться «пошатнется, покачнется» хутко лит. швидко з нагірного шпиля здесь «с зубца стены (башни) нагорного замка»; шпиль (застаріле) — гострий виступ на стіні, башті; зубець видко лит. видно бо лёда крок «ведь только шаг»; лёда (діалектне) — те саме, що тільки, тільки-но «только, лишь только» в задумі «в задумчивости» тая лит. та межи мисливцями на полюванні «среди охотников на охоте» громада «общество» фелюкою — фелюка (фелюга) — невелике безпалубне вітрильне судно на Середземному, Чорному й Каспійському морях простор морей лит. простір морів іфаю ще не знаного принаду «края еще не ведомого прелесть» подібні до едему — едем — те саме, що,рай; за біблійною легендою — місце блаженного існування Адама та Єви Леся Українка A871—1913) Псевдонім видатної української поетеси Лариси Петрівни Косач-Квітки. Леся Українка — автор багатьох поетичних збірок, поём, драм. Серед найвідбміших її творів ліричні цикли «Невільничі пісні», «Мелодії», поеми «Давня казка», «Ізольда Білорука», драми «У катакомбах», «Лісова пісня». Драму «Камінний господар» написано в 1912 році. З дитинства Леся Українка мужньо боролася з тяжкою недугою — туберкульозом, проте її твори життєстверджувальні за настроєм, різноманітні й витончені за формою. господар «господин, властелин» з тяжкою недугою «с тяжелым недугом» життєстверджувальні «жизнеутверждающие» витончені «изящные, утонченные» ВПРАВИ 1. Прочитайте уважно текст. Знайдіть російські еквіваленти до поданих висловів: падає в знесиллі; між іншим; я в думці мав не дотеп; могло примусить; я гадаю; зірветься в безодню; вільний від громадських пут; перелітна птиця; краю ще не знаного принаду 151
|
|
|