Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф.
Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.

Сторінка (загалом з 1 до 272):
Попередня 
Наступна

ного відмінка), вторая — с формой родительного падежа
(укр. родового відмінка). Форма винительного падежа,
совпадающая с формой родительного падежа, свойственна
разговорной речи и жанрам художественной литературы,
напр.: «— Ти написав братові листа?; Блискавиці вже
випередили човна» (П. Панч); «З благанням дзьобика од
спеки горобчик сивий розтулив» (В. Сосюра).
Эти и другие особенности синтаксического строя
современного украинского языка более детально рассмотрим
в следующих уроках.
СЛОВО ПРО РІДНУ МОВУ
Кожне слово рідної мови має неповторну біографію.
Воно може наповнюватися як ніжністю серця народу-мо-
вотворця, так і громозвукою ненавистю, гнівом до ворога.
Любов до Батьківщини виявляється в любові до рідного
слова. Словом рідним треба дорожити, як честю матері,
як совістю, як найвищими проявами народної моралі.
Якщо людина байдужіє до рідної мови, то в її душі
вмирають віковічні надбання народу, народні ідеали і
прагнення, краса рідної землі. Байдужжя до свого народу і
слова породжує байдужжя до інших народів і мов.
Людина стає без роду і племені, котиться перекотиполем у
безодню бездуховності. Страшно ж наприкінці двадцятого
сторіччя, яке стукає в наші серця зойком природи і
стогоном рідної землі від технократичного засилля, втратити
народні корені, засохнути нікчемним бадиллям на полі
збайдужнїння.
Тільки той, хто виплекав у своїй душі красу рідного
слова, зможе пронйкнутись уявленнями народу про
навколишній світ, його думами й почуттями, любов'ю й
ніжністю, ненавистю і презирством. Водночас із мелодією
рідного слова вливається в серце напруга мислі й почуття,
яку заніс народ у слово, вигранюючи діого протягом
сторіч.
Ми милуємося картинами природи, слухаємо шепіт
саду, спів птахів. Бачимо, як журно хилиться колос
пшениці на ниві, кв;ти вибігають на берег річки й зачудовано
дивляться на її швидкоплйн, замріяно стоять верби над
водою. Земна краса завжди линула у натхненне слово.
Багатюща скарбниця української пісні, казки, легенди,
поезії. Усі покоління несли й вічно нестимуть у рідну мову
все прекрасне на землі і в серці. У багатобарвних мовних
перлинах тонко передано те, чим ми захоплюємося, що
177

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф. Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.