Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
именного и наречного происхождения, усиливающие эмоциональную окраску предложений: «О, де б мене не поховали люди,— Там грудка української землі З мого зажуреного серця буде!» (Д. Павлйчко); «Що за погляд в цеї чарівниці!» (Леся Українка). Ліна Костенко КНЯЖА ГОРА По довгій неволі хотів тут віку дожити, на Княжій горі, над коханим своїм Дніпром. Вже так натомйвся за краєм своїм тужити, що вірші, здавалось, ридають уже лід пером. Ходив по горі і дихав на повні груди. Оце вже я дома?! — аж віри очам не йму. І княжого міста прадавні дивні споруди уламками фресок з землі усміхались йому. Як батьків гостинець, як хліб солодкий від зайця, як радісне диво найперших дитячих снів,— хитались у відрах лозові свіжі кружальця, шуміли дуби, і стременами вітер дзвенів. Гора моя Княжа, далёко із тебе видно. Смарагдовий айсберг по самі груди в Дніпрі! Заходило сонце, і паслося панське бидло, і паслося бидло на тій, на Княжій горі. Сльоза закипає. Душа посварилася з Богом. А нёбо, а простір, а це під горою село! І так же тут любо! Дніпро під самим порогом. І тільки порога... порога чомусь не було. А вже за плечима хтось приставу пише цидулку. Крізь решето сіють піщаний берег стрижі. Земля ж мря рідна! Нема на тобі притулку. Поети твої — і ті вже тобі чужі. Отут, на руїнах княжого міста Родні, над берегом чистим моєї святої ріки, на славі минулій стою у безславнім сьогодні, з минулої слави дивлюсь у прийдешні віки. 189 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф. Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.