Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф.
Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.
Сторінка (загалом з 1 до 272):
Попередня
|
|
Наступна |
потіхи «утехи» небозі «бедной, бедняжке» жартуючи «шутя» різновиди «разновидности» непорозуміння «недоразумение» вйяви «проявления» сподобатись «понравиться» знавці «знатоки» догодити «угодить» рис «черт» прйкро «обидно» докладно «подробно, обстоятельно» ВПРАВИ 1. Дайте відповідь по-українськи: Чи однаково говорять жителі різних міст або сіл України? Як називається наука, що вивчає територіальні різновиди національної мови? Як називаються такі територіальні різновиди мови? Як у різних місцевостях України називають лелеку? Чому невістка-подолянка не зрозуміла прохання свекрухи-галичанки? З яких місць родом людина, що замість яблуко, який каже єблуко, єкйй? 2. Провідміняйте: дно, погода, коло, сестра, українець, гонець, сон (рослина), майстер 3. Знайдіть 2—3 прикметники для означення поданих слів: скло, погода, озеро, повітря, дорога, людина, дерево, шкіра З мовної скарбниці Народні назви місяців січень — тріскун, сніговйк, льодовик лютий — крутень, зимобор, бокогрїй, криводоріг березень — протальник, з гір потоки, заграйярочки, капельник квітень — краснёць, снігогін, дзюрчальник, водолій, лукавець травень — травник, пісенник, мїсяць-громовйк червень — крёсник, червець, ізбк, гнилець липень — сінокіс, косень, білень, грозовйк, іллюх серпень—копень, ґедзень, хлібочол, жнивёць, приберйха-припасйха, спасівець вересень — сівень, ревун, зарев, вареснёць, маїк жовтень — грязень, весїльник, хмурень, зазймник листопад — падолист, братчин, напівзймник грудень — хмурень, мочавець, андрїєць 29
|
|
|