Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф.
Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.
Сторінка (загалом з 1 до 272):
Попередня
|
|
Наступна |
ср.: Нью-Йорк —у Нью-Йорку, Дамаск —у Дамаску, Цюріх—,у Цюріху, однако Едінбург—в Едінбургу и в Единбурзі. Большинство односложных украинских слов муж. рода с основой на г, к, х в предл. п. ед. ч. употребляются с ударным окончанием -у> перед которым не происходит замена г, к, х на* соответственно, з, ц, с, напр, тік «ток — место для обмолота, очистки и просушивания зерна»-^ на току, сніг — у снігу, Ыг — на бігу, цех — у цеху* Встречаются, однако,, и параллельные формы: льох «погреб» — у льоху ну льосі, бік «бок, сторона» — на боку и на боці. Михайли Панасович Стёльмах УРИВОК З ПОВІСТІ «ГУСИ-ЛЁБЕД1 ЛЕТЯТЬ» І що це за мода пішла: не встигнеш босоніж вискочити з хати, як одразу, сварять, а то й духопелять тебе і називають махомётом, вариводою, лоботрясом. А в чому ж ти вискочиш, коли тепер не кожний дорослий. розживеться на взуття? Скажи про це,— знору ж розумщіком назвуть тебе, затюкають, ще й згадають, щоза мною давно плаче попруга з діідною цряжкою; горіла б вона зі своїм плаканням ясним вогнем! . А як дурно-пусто перепало, мені, коли тільки зазйміло і перший льодок запах чорнобривцями! Тоді наш прицер- кдвний пагорб і ковзанку біля нього вкрила дітвора — усі щі; санчатах або на дерев'яних ковзднах. Вони робляться т|а$: береш пр довжині чобота брусочок березини, явора або кленини, ристругуєш з нього копанйчку, робиш схід- щк для каблука, а низом рівненько пропускаєш дріт, чим товщий; тим краще. От і вся мудрація, зате скільки втіхи від неї! , . Дивйвсяпдивйвся я з вікна, як раюють шщі,.та й, вибравши слущну хвилину, тихцем шатнувся у сїніі, вихопив з-під жорен ночбвки, заарканив їх мотузочком і боебніж по^іетлявся до дітвори. Ніхто й не здивувався, що я притй- рився /з такою снастю, бо на чбму, тільки тут т каталися: одні на санчатах, другі на грамаках, треті на шматкові жфсті, четверті умудрилися замість ковзанів осідлати притерті худбб'ячі кістки; п'яті — на підковах,., А Іван дядька Миколи спускався на перевёрнутому догори ногами ослінчику. Головне було — не на чому їхати, а щоб тільки їхати, коли ж гепнешся,— не кривитися, а реготати з, усіма. 37
|
|
|