Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф.
Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.

Сторінка (загалом з 1 до 272):
Попередня 
Наступна

Юрій Клен
УРИВОК З ПОЕМИ «ПОПІЛ ІМПЕРІЙ^
У вічності, де світла струм тече,
повільно крутяться колёса часу,
що на варстаті золотому тче
свій килим різнобарвний. Дольні паси
пускає в рух незримий нам двигун.
Мигтить узору плетиво примхливе,
і завжди врівноважує вагу
Той, що складе в копу доспіле жниво,
все змірить мірою й благословить.
Нас темрява обсотує і боре,
лише часами блискавка на мить
із пітьми вихопить шматок узору,
і ми, прокинувшись із небуття,
якийсь уривок бачимо: химерні,
страшні чи ясні обриси життя.
Ми, у руці тримаєм тільки зёрна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть
і зашумлять зеленим верховіттям.
Ми лиш п'ємо гіркаву каламуть,
жахним на світ рождені лихоліттям.
Якби зірким спромігся оком ти
в докїнченості цілість охопити,
то знав би, що прямуєш до мети,
яка у вічності буде світити.
Що ти єсй? Ти у майбутнє міст
над прірвою знедоленого віку.
Та лиш у цілому збагнеш ти зміст.
Шукай же розум у сваволі дикій,
якою лютий вік наш клекотів,
у силі тій, що нищить і карає.
Дивись, он я у простори років
тобі узорний килим розгортаю.
Пливуть у шумі хвиль уривки літ,
їх течія несе в далеку безвість.
Колись казав премудрий Геракліт,
що «Рапіа геі»: пробіг потік і щез,
він вже не той, бо інша в нім вода,
і хвиля, що тепер пливе, не та вже.
Невже часам віддавши тлінну дань,
ніде ніщо не лишиться назавжди?
А ми самі — лише прудкий потік
химер, мінливих настроїв, уявлень?
59

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф. Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.