Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф.
Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.
Сторінка (загалом з 1 до 272):
Попередня
|
|
Наступна |
З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ Князі Острозькі, потомки київського княжого роду, визначилися здавна тим, що міцно й вірно стояли при своїй народності. Нераз стрічали ми князів з сього роду в такій ролі. Князь Константин Іванович Острозький, гетьман литовський, вважався свого часу головним оборонцем своєї народності і віри (помер в р. 1530) ... Очевидно, в Острозі громадиться здавна учене духовенство, веде школу, і в 1570-х роках пильнує зробити з неї школу вищу, на взір польських академій. Сучасники називають її «триязйчним ліцеєм» (тому що вчили в ній по-слов'янськи, по-грецьки і по-латйні), або «школою грецькою», «грецько-слов'янською», також і академією. Одначе наладити тут вищу науку все не удавалося як слід, бо не ставало учительських сил: у себе дома і в грецьких землях трудно було таких знайти, а з західних сторін неправославних учених боялися брати, щоб не нанесли католицького духу... Все ж таки се була школа вищого типу, і тим ворогам православних, які доводили, що на православнім ґрунті неможлива наука, неможлива освіта,— острозька школа була доброю відповіддю на самім ділі. Від неї починається поворот до вищої освіти на Україні. При школі й поза нею громадилися в Острозі учені люде і творили свогр рода учене товариство; тут були такі славні на той час богослови й учені як Герасим Смо- трйцький і його син Максим, в чернецтві Мелетій, Василь, автор важного богословського трактата «про єдину істинну православну віру», Філалет-Брбнський, Клйрик Острозький й інші. Пёршим важним ділом сього учёного кружка було видання друкованої біблії. До кн. Острозького перейшов 1575 р. Іван Федорович зі Львова, наладив тут друкарню, і власне пёршим ділом для неї Острозький замислив видання біблії. Се було по тодішнім часам велике діло: цілої біблії майже ніде не можна було знайти, тільки поодинокі її часті. Острозький розсилав своїх людей по рїжних сторонах — розшукувати грецькі тексти і слов'янські переклади, кілька років ішла роббта^над виправкою сього перекладу, кілька літ друкували її, і 1580 року вийшов у світ сей найбільший твір слов'янського друкарства. (З кн. Грушёвського М. С. «Ілюстрована історія УкраГ ни». К-, 1992, репрйнтне відтворення видання 1913 року)
|
|
|