Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
виключно на означення особових власних імен, які виникли на українському мовному грунті й невідомі антропонімійним системам інших слов'янських народів. Проте такі імена — рідкісні. За своєю сигніфікативною функцією, словотворчими особливостями та лексичними джерелами переважна більшість українських антропонімів нецерковно-християнського походження належить до загальнослов'янських. Тому вважаємо більш доцільним для визначення імен цього типу застосовувати термін слов'янське автохтонне ім'я, вкладаючи в нього зміст: «ім'я праслов'янського походження або утворене пізніше, вже в антропонімії того чи іншого конкретного слов'янського народу, на споконвічно слов'янському мовному грунті». Доданий до терміна «слов'янське ім'я» компонент автохтонне призначений конкретизувати поняття «слов'янське ім'я» в напрямку його непоширення і на слов'янські імена неслов'янського походження. Цим терміном користуємося вданій праці. Крім того, в роботі користуємося також термінами ім'я- прізвисько та вуличне прізвисько. Запропонований М. Л. Ху- дашем та В. М. Абашиною [134, 170] термін ім'я-прізвисько застосовуємо до слов'янських автохтонних імен, засвідчених у функції не стержневих, а додаткових компонентів ідентифікації при іменах перковио-християнських, а термін вуличне прізвисько чи прізвисько вживаємо на означення антропонімів, які черпалися з лексичного складу рідної мови, але присвоєні їх носіям випадково, переважно уже в зрілому віці за якоюсь характерною особливістю зовнішності, поведінки чи за іншими мотивами 2. Цими термінами і будемо оперувати в наступних частинах роботи. 3. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СЛОВ'ЯНСЬКИХ АВТОХТОННИХ ОСОБОВИХ ВЛАСНИХ ІМЕН У ЗВ'ЯЗКУ З НАРОДНОЮ АДАПТАЦІЄЮ ІМЕН ЦЕРКОВНО-ХРИСТИЯНСЬКИХ. ПИТАННЯ ХРОНОЛОГІЧНИХ РАМОК IX ПОБУТУВАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ АНТРОПОНІМІЇ ДОСЛІДЖУВАНОГО ПЕРІОДУ Питання хронологічних рамок функціонування слов'янських автохтонних імен на Україні в українській антропоніміці не ставилося і не обговорювалося. * Особові власні іменування цього типу одні дослідники називають вуличними прізвиськами, інші просто прізвиськами. Враховуючи специфіку цих антропонімів, їх властивість «прилипати» до своїх носіїв поза сімейним середовищем, в побутовому, умовно «вуличному», оточенні, вважаємо більш доцільним вживати для їх означення термін вуличне прізвисько. 13 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.