Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ника того часу, його генетичні джерела, словотворчі типи та моделі. Однак, якщо йдеться про джерела фактичного матеріалу даного дослідження, необхідно попередньо відзначити ще один дуже суттєвий момент. Писемні пам'ятки, які фіксують українську антропонімію досліджуваного періоду, представлені дуже нерівномірно як в діахронному, так і в територіальному відношеннях, а також за ступенем наявності в них антро- понімів. Українська антропонімія XIV — 1-ї половини XVI ст. засвідчена майже виключно в різного виду грамотах і актах, де іменування людей зустрічаються рідко, а ті, що зустрічаються частіше, стосуються переважно представників соціальної верхівки із західних та північно-західних регіонів України. Суцільні списки українського населення з соціальних низів стали з'являтися тільки з другої половини XVI ст. Враховуючи ці факти, ми відмовились від застосування в праці якихось порівняльних діахронннх таблиць і діаграм, оскільки вони не відтворювали б реальної антропопімійної дійсності в часі й просторі. Досліджуваний матеріал у праці наводиться із збереженням графіки видань, з яких він узятий. Антропонімії, зафіксовані в непрямих відмінках, подаються в називному відмінку, надрядкові букви вводяться в рядок без позначення цих випадків; аитропоніми, засвідчені в написанні з малої букви, подаються з великої (виняток становлять контексти). Аитро- понімійний матеріал із латино-польських писемних пам'яток не транслітерується. Лише у випадках наявності неясних або непевних форм тих чи інших особових назв у дужках дається їх українська транслітерація. Відзначимо також, що в роботі розглядаються лише чоловічі слов'янські автохтонні імена, оскільки в добу феодалізму жінка, як юридично і звичаєво нерівноправний з чоловіком суб'єкт, називалася в писемних пам'ятках дуже рідко. В досліджуваних матеріалах нам зустрілося буквально кілька жіночих слов'янських автохтонних імен, зокрема в одночленних іменуваннях: Ждана (АрхІОЗР, 1561, УІ/1, 36), ЬііЬка (ОКЗР II, 218), Милоха (ОКиЗ 115), Мігіпка (ЛКС 184), Немила (АрхЮЗР, 1586, VIІ І/З, 634), Куегагіка (ОКЗР III, 351), Рго- зітка (ЛК 47), в двочленних іменуваннях; Богдана Заяцовая (АрхЮЗР, 1579, VI11/4, 349), Богдана Федоровна (АрхЮЗР, 1584, УІІІ/4, 181), Богдана Филоновна (АрхЮЗР, 1596, УІ/1, 243), Богумила Ивановна (АрхЮЗР, 1563, VI/!, 14), Духна Мормьілевая (АрхЮЗР, XV ст., УШ/4, 134), Ждана Федоровна (АрхІОЗР, 1542, IV/4, 254), Щасная Крупская (АрхЮЗР, 1511, УШ/4, 214), Зоюа Хеішапуспа (Ар'хІОЗР, 1651, VI/!, 577). |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.