Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
речей. «Кожна мова може бути як донором, так і позичальником, залежно від конкретної ситуації» [Columas 1989, с. 21]. Другим шляхом пристосування мови є мовне планування. Воно є одним з рушіїв мовних змін, так само, як соціальне планування є однією з рушійних сил у суспільних змінах [Fishman 1983, с. 381]. Фактично це — один з аспектів соціальних змін [Lewis 1983, с. 309]. Це тривалий процес, який полягає у свідомих змінах системи мовного коду та проводиться певними організаціями, створеними з цією метою, або на які покладено таку місію [Fierman 1991, с. 2-4]. Мовне планування складається з двох аспектів — планування статусу (Status planning) та планування корпусу (Corpus planning) [Haugen 1987, с. 59; Fierman 1991, с. 3]. Планування статусу — це надання тій чи іншій мові певного статусу або певних функцій та пов'язана з цим низка заходів. Планування статусу прямого впливу на структуру мови не має, воно лише служить підґрунтям для мовної модернізації. За плануванням статусу йде планування корпусу, яке і є свідомим втручанням у структуру мови, насамперед — у її лексику, фонетику та, меншою мірою — в граматику. Планування корпусу включає такі аспекти: а) побудова писемності, або графізація; б) стандартизація (процес, коли один з мовних варіантів стає загальноприйнятим як наддіалектна норма); в) модернізація (розширення словникового складу мови за рахунок карбування нових слів та виразів, а також розвиток нових стилів та форм дискурсу) [Fierman 1991, с. 4]. Мовна модернізація торкається насамперед лексики. Проте такі шари словникового складу, як побутова лексика, займенники, числівники, назви частин тіла тощо не зазнають змін від мовного планування [Дешериев 1966, с. 133—138]. Різниця між мовною адаптацією та мовним плануванням, точніше — мовною модернізацією, полягає в тому, що мовна адаптація може бути як свідомою, керованою дією, так і підсвідомою, некерованою, в той час як мовне планування — це свідоме втручання в мову з конкретною метою [Columas 1989, с. хі]. До того ж, на відміну від модернізації, яка ставить за мету пристосування мови до певних сучасних умов, мовна адаптація не обмежена теперішнім часом. Не обмежуються адаптаційні процеси також і поповненням словникового складу мови. Граматичні зміни при цьому також можливі [Columas 1989, с. 18]. Наприклад, як свідомі, так і підсвідомі інтерференції під впливом латини відіграли значну роль у формуванні писемної англійської мови (так само, як і інших європейських мов). Мовна адаптація могла відбуватися також і під впливом живих мов, частіше за все, мов сусідів або завойовників. Так, наприклад, англійська мова засвоїла велику кількість французьких слів після 22 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.