Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
тивною (прийняття народом заходів мовної політики), так і неґативною (неприйняття таких заходів); в) легітимація (узаконення мовної норми); г) ідентичність (заходи з метою затвердження та стандартизації форм та ознак); ґ) дистрибуція (вибір офіційної мови та розподіл функцій між мовами в умовах двомовності та багатомовності) [Fierman 1991, с. 11 — 35]. Проілюструвати ці чинники можна деякими найтиповіши- ми прикладами. Типовим прикладом пенетраціїс реформа турецької мови у кінці 20-х років шляхом відповідних урядових рішень та розпоряджень, згідно з якими арабську графіку було замінено на латинську, а з лексики було вилучено зайві арабські та перські елементи, які було замінено власне турецькими. Прикладом позитивної партиципації може бути використання національними елітами певних заходів мовної політики у своїх цілях, як це було у В'єтнамі в колоніальний період, коли володіння французькою мовою надавало більших можливостей участі у політичному житті країни. Або, навпаки, це можуть бути заходи щодо розширення можливостей участі у громадському житті країни шляхом відповідної адаптації мови більшості, як це було після здобуття незалежності Сомалі, Нова влада запровадила латинізований алфавіт для безписемної мови сомалі, яка була рідною для переважної більшості населення країни, що дало можливість широким народним масам читати урядові документи та брати участь в управлінні державою. Масова неґативна партиципація спостерігалася, наприклад, у Нігерії у 1962 році, коли там спалахнув бунт народності тів проти запровадження мови гауса у північних регіонах країни як обов'язкової загальнонаціональної мови. Те ж саме можна сказати й про бунт тамільського населення Індії проти обов'язковості мови гінді у штаті Тамілнад як офіційної мови Індійської федерації, а також бунти у Соуето проти запровадження мови африкаанс як мови освіти. У Судані з цього приводу навіть спалахнула громадянська війна проти примусової арабізації. Прикладом легітимації була ситуація у Танзанії після проголошення нею незалежності, коли оголошувалось ганебним використовувати англійську мову як мову колоніалізму та неоколоніалізму, проте заохочувалося використання мови свагілі, через те що це — африканська, до того ж, народна мова. Ідей- тичність теж часом використовували з політичною метою. Так, запровадження амхарської писемності для мови сомалі на території Ефіопії після створення у Сомалі латинізованого алфавіту для мови сомалі продемонструвало намагання ефіопського уряду довести, що писемність є потужним політичним символом (напевно, це було зроблено з метою, аби ефіопські сомалійці не могли читати матеріали, надруковані в Сомалі). При штучній ідентичності мовні відмінності, як правило, 25
|
|
|