Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
тобто синхронічної системи законів мови з обов'язковим fy вживанням [Drozd, Roudny 1980, с. 34]. Особливо чітко це помітно в галузі термінотворення. Модер. нізація стосовно термінологічного планування полягає у ствоч ренні нових термінів, тобто заповненні термінологічних лакуц шляхом прямого запозичення або карбування нових слів (сло* восполучень) [Chellappan 1985]. Термінологічна стандартиз^ ція — це вибір із вже наявних, існуючих синонімів найбільш вдалого варіанту та його затвердження (реєстрація) (див. роз* діл 2). Планування корпусу мови, таким чином, також є навмио ною зміною в мові, тобто свідомою мовною інтерференцією. Свідомі мовні інтерференції мають найяскравіший прояв у незамкнених мовних системах, особливо в лексиці. Від них залежить лексична орієнтація зовнішньої форми терміноло^ них новоутворень у бік інтернаціоналізації чи пурифікації. Так, наприклад, ісландські просвітники свідомо ігнорували інтерна- ціоналізми греко-латинського походження [Sigrun Helgadottir 1991] або, навпаки, в лексику всіх мов колишнього Радянсько го Союзу широко запроваджувалася російська чи зросійщена інтернаціональна лексика (докладніше про це див.: [Азимов, Дешериев 1972; Акуленко 1971; 1972; Базиев, Исаев 1973; Ба- скаков 1988; Белодед 1980; Буренина 1988; Дешериев 1966; Дешериев, Протченко 1968; Дешериев 1977; Дешериев, Ту* манян 1980; Дрінов, Сабалдир 1934; Исаев 1970; 1971; 1978; 1979; Калимова 1988; Калинович, Дрінов 1934; Колесник 1988; Колца, Тукан 1971; Крючкова 1988; Михальченко 1976; 1988; Рудайтене 1988; Симоненко 1994; Трескова 1988; Туманян 1988; Хвиля 1933; Штепа 1977; Язьїки народов СССР 1966- 1968; Bilinsky 1980; Fierman 1991; Jones 1990; Lewis 1983; Poppe 1962; Rytsar 1994]). 2.3.1.2. СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ ПРИНЦИП Соціолінгвістичний принцип класифікації залежить від соціолінгвістичних чинників, таких як мовні конта; кти та мовна орієнтація. Виходячи з цього, мовні інтерференції за таким принципом можна поділити на комунікативні (такі. що мають місце через мовні контакти) та еталонні (такі, Ш° мають місце через мовну орієнтацію). Хоча чітку межу мі* орієнтацією та контактами простежити досить важко, бо орі' єнтація неможлива без спілкування, так само, як і спілкувайй* з носіями більш розвинених мов тягне за собою свідому **я підсвідому орієнтацію на ту саму мову. Тому, на наш поглЯА необхідно виходити з такого критерію: якщо при прояві тій іншої мовної інтерференції превалює спілкування над орієЯ* 34
|
|
|