Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
цією, то така мовна інтерференція є комунікативна, якщо навпаки — то вона є еталонною. 2.3.1.2.1 КОМУНІКАТИВНІ МОВНІ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ Комунікативні мовні інтерференції пов'язані з контактами з носіями інших мов. Це може бути або мовне сусідство (адстрат), яке з'єднує мови у єдиний мовний союз, або мовні контакти через торгівлю, спілкування з носіями більш розвинених мов, обмін науково-технічною інформацією тощо. Контакти з носіями інших мов можуть також відбуватися, супроводжуючи різні соціальні явища, такі, наприклад, як завоювання одним народом іншого (при цьому мови можуть взаємо- впливати одна на одну у вигляді субстрату або суперстрату). У різні історичні періоди мовні контакти носили різноманітний характер, причому будь-яка мова у різні періоди історії могла бути як продуцентом, так і реципієнтом ареальної та навіть інтернаціональної лексики [Columas 1989, с. 21]. Так, наприклад, англійська мова у середні віки засвоїла досить велику кількість латинських, а починаючи з середини XI століття — також французьких слів. Але у наступні епохи англійська мова сама почала «експортувати» свою лексику. Так, у XIX столітті Англія була законодавцем мод у галузі спорту, тому в цей період багатьма мовами світу були засвоєні такі англійські слова, як football, hockey, basketball, rugby, cross та деякі інші (ця традиція триває й досі, якщо подивитися на такі слова, як speedway, body-building, power-lifting etc.). Сама ж англійська мова у той період, коли французька мова вважалася міжнародною, запозичує дуже багато французьких елементів, навіть повністю зберігаючи при цьому написання та вимову (table d'hote, hors d'ceuvre та деякі інші). Вже у XX столітті англійська мова набуває статусу міжнародної, таким чином, вона сама стала продуцентом інтернаціональних елементів, причому не лише у межах європейського культурно-історичного ареалу. Українська мова також у різні епохи зазнавала як позитивного, так і негативного впливу різних мов: старослов'янської, латинської, а також мов сусідів — німецької, польської, російської. Те ж саме стосується й інших мов. Ще Ляйбніц стверджував це, посилаючись на позитивний результат контактів рмецької мови з романськими (насамперед, французькою та ^лійською). Проте він був категорично проти механічного нагадування сусідів, асоціюючи це з іноземним пануванням Columas 1989, с. 7]. 35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.