Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
2.3.1.2.2. ЕТАЛОННІ МОВНІ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ Еталонні мовні інтерференції пов'язані 3 мовною орієнтацією на певну мову-еталон. їх можна поділити на релігійні та політичні. 2.3.1.2.2.1. РеЛІГІЙНІ МОВНІ ІНТЄрферЄНЦІЇ Релігійні інтерференції пов'язані з впливом релігії на мову. Писемність та основний шар запозиченої ле& сики в кожній мові були протягом певного історичного періо. ду підпорядковані відповідній релігії та пов'язаній з нею сак- ральній мові, тобто мові Святого Письма та богослужіння. Інод прийняття тієї чи іншої релігії мало дуже велике прогресивне значення, через те що разом з релігією той чи інший народ запозичував писемність, що було сприятливим для розвитку освіти та, фактично, всієї національної культури. Вплив релігії на мову був характерним для феодальної епохи, епохи серед* ньовіччя, коли національні мови перебували під впливом сак- ральних мов. Але саме тоді в багатьох народів виникла писемність та відбувалося становлення літературних мов. Тому зараз релігійна диференціація мов світу, тобто об'єднання неспорід- нених мов у відповідні ареали поки що зберігається і, напевно, зберігатиметься ще протягом багатьох століть. Якщо той чи інший народ не сповідував єдиної віри, то в такому випадку були можливі різні літературні варіанти однієї мови залежно від віровизнання певної частини цього народу. На сучасному етапі всі релігії можна розділити на національні та світові. Релігійні інтерференції пов'язані саме з розповсюдженням останніх. Особливого релігійного впливу зазнала писемність [Columas 1989, с. 12 — 13], коли остання мала пряму залежність від релігійної конфесії. Прикладом може служити дореволюційна Російська імперія, де релігійна ситуація була дуже строкатою і Ае система письма залежала від релігії. Отже, кирилицю використовували лише ті народи, які сповідували православ'я, тобто, крім росіян, українців та білорусів слов'янською абеткою користувалися ще мордва, чуваші, комі-перм'яки, комі-зирянй. марійці, удмурти, осетини та якути. Для неслов'янських нар^ дів писемність створювали російські православні міс^оН^, [Мусаев 1965, с. 6-7]. Поляки, литовці, латиші, естонці, Ф*1^ німці та деякі інші народи, які традиційно були католиками а^ лютеранами, користувалися латинкою. Мусульманські наро/^ такі як таджики, курди, узбеки, азербайджанці, кримські казанські татари, казахи, народи Дагестану, кабардинці,^ ґейці, чеченці тощо, використували арабсько-перську гРа^еш- Євреї, в тому числі східноєвропейські, кавказькі та сер 36 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.