Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шення мовної структури, яка продовжує розвиватися за сво'ь ми внутрішніми законами. Споріднені мови залишаються сгіо, рідненими, незважаючи на те, що їх носії можуть сповідувати різні релігії. Навпаки, неспоріднені мови народів з однією ре, лігією залишаються неспорідненими, хоча в них з'являється спільний лексичний фонд, пов'язаний насамперед з даною ре~ лігією» [Базиев, Исаев 1973, с. 25 — 26]. Тут можна простежити певні паралелі релігії з сакральними мовами. Сакральні мови — латинська, грецька, арабська, санскрит, etc. — виконуючи функцію мов богослужіння, об'єд* нували народи (нерідко й різних ґруп та сімей) в єдиній релігії (релігійному угрупованні). Можна вивести ще такі асоціації: католицизм — латинська мова — латинська графіка, православ'я — давньогрецька мова — грецький алфавіт (кирилиця — це одна з модифікацій грецького алфавіту, а грузинський алфавіт — це письмо арамейського походження, яке потрапило під сильний вплив грецького алфавіту), іслам — арабська мова — арабське письмо, іудаїзм — давньоєврейська мова — єврейське письмо, індуїзм — санскрит — письмо брагмі (від якого виникли всі сучасні індійські алфавіти), буддизм — мова палі — письмо палі (від якого виникли багато алфавітів Південно-Східної Азії), ламаїзм — тибетська мова — тибетське (або монгольське) письмо. У сучасному світі релігійний фактор послаблюється, а йому на зміну приходять інші фактори — економічні, політичні тощо. 2.3.1.2.2.2. КуЛЬТурНО-ПОЛІТИЧНІ мовні інтерференції «Відомо, що будь-яка національна мова як засіб спілкування, як мова науки та освіти, як засіб висловлення національної культури розвивається на противагу мові релігії — сакральній мові, тобто засобові консолідації релігійної громади. Формування нації вимагає реалізації у мові нового змісту, вільного від вантажу старих асоціацій, які властиві змістові, відображеному сакральною мовою. Тому становлення науки завжди пов'язано з певними мовними змінами, зумовленими процесом демократизації мови, з утворенням загальнонаціональної літературної мови» [Дьімшиц 1986, т. 1, с. 5]. Протягом останніх двох століть релігія вже не відіграє такої значної ролі у розвитку мови. В. К. Журавльов з цього приводу писав, що у середні віки «межі та епіцентри культур' но-історичиих ареалів визначалися релігійними факторами- Нині, у кінці XX століття самостійніше значення мають полі' тичні, культурні та соціально-економічиі взаємовідносини мі# народами та державами» [Журавлев 1982, с. 133]. 38 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.