Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Купранець Орест
Топономастика ґванінуса з 1611 р.

Сторінка (загалом з 2 до 33):
Попередня 
Наступна

"Потреба — мати винаходів"... А коли потреба є, а
винаходу зробити не можна? Є "вчені", що й тут мають вихід:
вони винаходять фікції і кажуть, що це — дійсність. Там, де
ньука стас зброєю, продукція фікцій стоїть на високому рівні.
Подача фікцій зумовлена попитом. На чорному ринку всяких
"ізмів" попит на фікції чималий. Одні вимагають, щоб наука
служила комунізмові, інші — бизнесові, і т. д. і т. д. Хай
учені творять такі "правди", які їм замовляють. А не створять,
то ... Ну це відомо! Вороги народу і таке інше.
Часи міняються, та ледве чи істота людини міняється.
Справжня наука майже постійно в неофіційному підпіллі.
Забобон — це суворий цензор науки. Чи людина коли
перестане бути забобонною? Кажуть.- культура й цивілізація
знищують забобони. Ледве чи так воно. Це злуда.
Забобони — це такі "бактерії", що приноровлюються до
обставин — відповідно перефарбовуються,- мов полярний
ведмідь: білий, щоб його не розпізнали на снігу. Коли
підноситься позем культури й цивілізації, то підноситься й позем
забобонів. Вони стають цивілізовані й культурні.
Забобони є в храмі науки. Є вони між іншим і в назвознав-
стві.
Свою колонію Епідамн римляни перезвали були на Дира-
хіюм. Бо боялися назви Епідамнум. Вони вияснювали собі, що
ця назва походить від "еп" і "дамнум", що значило б: на
шкоду. Звичайно, етимологія тут хибна. Але не втому справа,
а в забобоні. Вони вірили, що коли будуть вимовляти
Епідамнум, то вийде їм "на шкоду". Вони вірили в магію слова.
А чи ці римляни не вважали себе у свій час дуже
культурними та цивілізованими? їм, мабуть, з трудом доводилося
допускати, що колись буде ще більша культура й цивілізація,
ніж їхня. А може частково мали й рацію.
Чого ж дивуватися сучасній людині, яка забобоннно
лякається , щоб часом бува назва "Україна" не походила від
слова "край" (кінець)/ бо думає, що від цього прийшов би вже
край (кінець) на цілу націю. Хай би походила від "країни", а
це — від краяння лицарськими мечами землі на вічне
володіння. О, тоді що іншого. Таке пропонував був свого часу
проф. Шелухин. Від цього може нація магічно стала б
сильнішою. Гляньте на дикунів — які грізні й "сильні" ймення: Орел,
Лев, Тигр, Пантера... Але не літає по - орлиному, не має
сили й відваги лева.
9

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Купранець Орест Топономастика ґванінуса з 1611 р.