Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
I. Серед історичної літератури XVII. ст. стрічаємо одну хроніку, що складається з чотирьох частин, які подають історію й опис Польщі (І. частина), Великого Литовського Князівства (II. ч.), Руської Землі (Ш. ч.) і Московщини (IV. ч.).1) В Музеї-Архіві 00. Василіян у Мондері, Алберта (Канада) зберігаються під чч. 27А і 27В тільки дві ЇЇ частини а саме: 1. KRONIKA W. K. L1TEWSKIEGO, і 2. KRONIKA ZIEMIE RUSKIEY. W ktorey sie zcrmykct v-rszystkich Miast, Zamkow, у Prowinciy, do niey nalezacych, krotkie opisanie; Tudziez tez Xiazat у Monarchow dawnych, z ktorych sie zacne у wielkie Familie na Rusi, у w Wielkim X. Litewskim rozrodzily, Genealogia: A to sa Ksiegi III.2) Для української науки найцікавіша — Kronika Ziemie Ruskiey. Книжка-фоліял має 40 сторінок друку, як теж дві сторінки вступу-присвяти, 2 сторінки поазбучного реєстру обговорюваного матеріялу та верхню сторінку- окладинку, що на її другому боці поміщений герб роду Мишковських, бо цю книжку автор присвятив Жигмон- тові Мишковському, "марграфові з Мірова, найвищому коронному маршалкові і інш." Хроніку Великого Литовського Князівства автор присвячує Миколі Хрис- тофорові Радивилові. Зо слів присвят можна заключа- 1) Про другі частини довідуємося зо слів автора: У mka Ziem e RusHey, pag. 1. . . . iako szerzey о wywodzie Sauromatow у P lakow v/ pierszych Ksiegach mowilismy. Kr nika W. X. Litew., рад. ПО.,. . bedzie nizey w opisaniu ziemie Ruskiey у Moskiewskiey. Gv agnina Aiex., Kronika Sarmacyi eur pey. w Warszawie, 1764. f 1. І. Част. була опісля перевидана Gwagnina Alex., Kronika Sarmacyi europey w Warszawie 1764. fol. Про це згадує Ходиніцький в своїй історії Львова з 1829 р. Велика шкода, що немає в нас книжки про Московщину, а то було б цікаво для нас пізнати як тодішній автор, з походження італієць, виводить початок російського народу та його назви. -)V/ K'-akowie w Drukarm Mikola'a Loba (Roku Pan: 1611. 13 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Купранець Орест Топономастика ґванінуса з 1611 р.