Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ДСТУ 3966 —2000 ДОДАТОК Г (обов'язковий) ВИМОГИ ДО ТЕРМІНА Г.1 Термін позначає логічне наукове поняття, яке в сукупності з іншими поняттями певної предметної галузі є складник наукової теорії. Для термінів використовують різні лексичні форми: простий термін (вісь, рідина, зуб, коло), складний термін (водогін, листоноша, вантажомісткість, ДСС), термін-словосполука (складений термін) (випробовування на тріщинотривкість, напружено- здеформований стан}, термін-символослово (а-частинка, уран-235, Н-профіль). Примітка« Сукупність термінів-іменників, які відображають систему понять, у деяких випадках дозволено доповнювати дієсловами, прикметниками тощо, регулярно вживаними у нормативних документах. Г.2 Найпоширенішими способами термінотворення є семантичний (коліно, пояс), синтаксичний (лінійне зварювання), морфологічний (прислівник, репродукція, спектроскоп, ККД), запозичання іншомовних термінів без змін (адаптер — en adapter) чи калькою, тобто буквальним перекладом (бетонозмішувач — de Betonmischer). Г,3 Термін оцінюють на відповідність вимогам щодо його здатності виконувати свої функції. Проте, вимоги до терміна можуть суперечити одна одній, а кожна з них забезпечує здебільшого лише одну функцію терміна. Тому термін розглядають всебічно для того, щоб визначити, які вимоги до нього — важливіші. Основні вимоги до терміна такі: — однозначна відповідність терміна поняттю (Г,4); — відповідність лексичного значення терміна позначеному ним поняттю (Г.5); — системність (Г,6); — раціональна стислість (Г.7); — словотворча (дериваційна) здатність (Г.8); — мовна правильність (Г.9). Г.4 У межах даної терміносистеми термін повинен позначати тільки одне поняття. Порушення однозначної відповідності між терміном та поняттям призводить до омонімії терміна. Якщо для позначення двох чи більше понять, що належать до одної або кількох систем понять, використовують ту саму словесну форму терміна, то виконують одну з таких дій: Г.4.1 стандартизують для кожного з певних понять різні самостійні терміни, наприклад, дію позначають, як правило, віддієслівними іменниками з суфіксом -пня, утвореними від дієслів недоконаного виду: ізолювання, класифікування, повертання, згинання, устатковування, подію — віддієслівними іменниками з суфіксом -ння, утвореними від дієслів доконаного виду: заізолювання, розкласифікування, повернення, зігнення, устаткування, а об'єкти — відповідними однокореневими іменниками з іншими суфіксами або без них: ізоляція, класифікація, поворот, згин, устатковання (Г.9.1 ); Г.4.2 стандартизують омонімічний термін, супроводжуючи кожне з його значень уточненням чи поясненням: — стабілізатор (хімія) — у цьому випадку слово в дужках не вважають частиною терміна; — (хімічний) стабілізатор — у цьому випадку слово в дужках є частина повної форми терміна, а термін без слова в дужках — коротка форма терміна. Г.5 Власне (буквальне) значення терміна, тобто значення елементів терміна, що входять до його складу, з урахуванням їхньої семантики і синтаксичних зв'язків, повинно відповідати поняттю, яке він позначає. 14 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати - ДСТУ 3966-2000 Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять