Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ДСТУ 3966 - 2000 Г.8 Термін повинен мати словотворчу (дериваційну) здатність, тобто бути основою для творення нових термінів. Терміни для нових понять звичайно творять на основі наявних термінів. Перед створенням нового терміна на позначення поняття необхідно переконатися, що терміна для даного поняття не існує. Г.9 Щоб задовольнити основні вимоги до термінів, забезпечити внутрімовну згармонізо- ваність української термінології та однозначну зрозумілість і несуперечливість українського науково-технічного стилю, розробляючи термінологічні стандарти, необхідно дотримуватися правил словотворення і слововживання (Г.9.1—Г.9.9), що відповідають структурі української мови. Г.9.1 Терміни-іменники на позначення загальної абстрактної назви дії (недоконаного процесу) і терміни-іменники на позначення конкретної події, що відбулася, або має відбутися (доконаного процесу), треба подавати в одній терміностатті, використовуючи для цього квадратні дужки. Г.9.1.1 Поряд із кожним іменником у фігурних дужках треба подавати дієслова недоконаного і доконаного видів, від яких ці іменники утворено, щоб: — дати змогу в нормативних документах вживати дієслова на правах застандартизованих термінів, оскільки для української мови дієслівний спосіб позначання процесів природніший за іменниковий; — уточнити значення віддієслівних іменників на позначення дії і події, необхідних для викладу текстів в українському науковому і діловому стилях; — допомогти краще сприймати і розуміти іменники, які означають абсолютно те саме, що й відповідні дієслова, наприклад: 21.3 [видовжування {видовжувати}] [видовження {видовжити}] [Збільшування {збільшувати}] [збільшення {збільшити}] довжини{-у} тіла Такі дієслова треба подавати в абетковому покажчику окремо від іменників як стандартизовані терміни. Г.9,1.2 Як у термінологічних словосполуках, так і в науково-технічному тексті терміни-іменники на позначення недоконаного процесу треба вживати завжди в однині, оскільки такі іменники є узагальнена назва дії як багаторазової, так і неповторюваної, не визначеної ні за кількістю циклів, ні за обсягом, ні за тривалістю: лабораторія досліджування теплотривкості, метод визначання напряму. Примітка. Терміни-іменники на позначення події (доконаного процесу) можна вживати у множині, якщо обсяг подій якось визначено: серія досліджень теплотривкості, кількість визначень напряму. Г.9.2 Терміни, що означають назви виконавців дії та засобів і способів виконування дії, у розгорнутій формі мають таку структуру: <назва суб'єкта> (для) <назва дії> (<назва об'єкта>) , наприклад: прилад для вимірювання тиску; алгоритм розв'язування задачі. Примітка 1. Тут словом суб'єкт позначено як, власне, виконавця дії, так і засіб чи спосіб виконування дії; (для), (<назва об'єкта>) — необов"язкові складники. Примітка 2. Кожна з трьох назв-складників терміна може складатися з іменника та його означення чи означень (прикметники, дієприкметники чи іменники, що виражають ознаки пояснюваного іменника): електронний прилад для точного вимірювання атмосферного тиску, алгоритм наближеного розв'язування тривимірної задачі теплопровідності. Г.9.2.1 Назву дії у таких мовних конструкціях треба завжди позначати віддієслівним іменником, утвореним від дієслова недоконаного виду, тобто іменником, що означає загальну назву дії. Не можна в таких випадках вживати іменники, що означають подію (доконаний процес). Г.9.2.2 Щоб утворити коротший термін, можна: — конструкцію (для) <назва дії> (<назва об'єкта>) передати прикметником: прилад для вимірювання — вимірювальний прилад; прилад для вимірювання тиску — тисковимірювальний прилад; 16 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати - ДСТУ 3966-2000 Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять