ДСТУ 3966 - 2000 Г.9,8 Ознаки стану об'єктів, спричинюваного діянням на них суб'єктів (перебуванням у недо- конаному процесі), треба позначати: — пасивними дієприкметниками недоконаного виду, утвореними від основи інфінітива недо- конаного виду за допомогою суфіксів -н(ий), -т(ий): змінюваний тиск, виліковувана хвороба, коригований напрям, деформоване тіло, митий ґрунт, або — іменниками, утвореними від відповідних дієприкметників за допомогою суфікса -їсть: коригованість напряму, деформованість тіла тощо. Не можна дієприкметники недоконаного виду як засіб позначання стану, спричиненого перебуванням у недоконаному процесі, вживати для позначання: — стану, спричиненого перебуванням у доконаному процесі (Г.9,7), або "— здатності об'єкта піддаватися дії (Г.9,4). Такі поняття треба позначати засобами прямої призначеності, зазначеними в Г.9.4, Г.9.7 та Г.9.8, наприклад: — коригований напрям — напрям, що перебуває у недоконаному процесі коригування (Г.9.8); — скоригований напрям — напрям, який вже скориговано (Г.9.7); — скориговний напрям — напрям, який можна скоригувати (Г.9.4); — коригованість напряму — характеристика стану напряму, що перебуває у недоконаному процесі коригування, наприклад: поточна швидкість коригування напряму (Г.9.8); — скоригованість напряму — характеристика стану напряму, який вже скориговано, наприклад: величина, на яку скориговано напрям (Г.9.7); — скориговність напряму — характеристика здатності напряму піддаватися коригуванню, наприклад: максимально можлива швидкість коригування напряму [Г.2А). Г.9.9 Назви активних і пасивних учасників процесу (суб'єктів чи об'єктів) треба позначати віддієслівними іменниками, найпоширенішими твірниками яких є суфікси -ач, -ник, -ар та ін.: подрібнювач, пальник, копіювальник, кресляр. Не рекомендовано вживати для цього прикметники чи дієприкметники в іменниковому значенні: неправильно: напрямна чи напрямляюча, правильно: напрямник чи напрямниця; неправильно: комплектуючі, комплектуюча, правильно: комплектования, комплектівка; неправильно: складова, правильно: складник. Г.9.10 Віддієслівні іменники із суфіксом -к(а) можна вживати на позначення об'єктів, суб'єктів та наслідків дії і не можна вживати на позначення дії чи події: неправильно: оцінка (дія), правильно: оцінка (наслідок діЦ оцінювання (дія), оцінення (подія); неправильно: викрутка (дія), правильно: викрутка (інструмент); викручування (дія), викручення (подія), Г.9,11 Добираючи терміни для стандартизування, слід віддавати перевагу термінам українського походження перед запозиченими. Однак, у разі доцільності запозичення, іншомовні терміни треба пристосовувати до законів української мови. Зокрема, запозичаючи назву процесу, треба, насамперед, від іншомовного слова утворити українське дієслово недоконаного виду, а далі всі необхідні похідні слова, наприклад, так, як відбулося з похідними від запозиченого слова форма: процес — формувати, формування, сформувати, сформування; наслідок — формования, формація їв т. ін. Не можна стандартизувати іншомовні іменники на позначення дії, що закінчуються на'-ція, -інґ,-мент та ін., які не даватимуть змоги розрізняти поняття дії і події {недоконаного та доконаного процесу) і тим руйнуватимуть структуру української мови. Такими 18
|