Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кономірно випливає питання: як підходити до таких видів відапелятивних антропонімів в конкретно-дослідницькій практиці? Розцінювати їх як слов'янські автохтонні відапелятивні імена чи як відапелятивні вуличні прізвиська? На нашу думку, при вирішенні цього питання слід виходити з узагальнення певних історичних і наукових даних про ці типи антропонімів у загальнослов'янському діапазоні з урахуванням їх генетичної суті як типового, традиційно складеного класу антропонімів стосовно слов'янських автохтонних імен і як нетипового елемента, що здебільшого не підлягає узагальненню як традиційна антропонімійна спадщина, стосовно вуличних прізвиськ. Головним критерієм віднесення відповідних українських антропонімів досліджуваного періоду до відапелятивних особових власних імен, а не до вуличних прізвиськ, уважаємо їх загальнослов'янське поширення. Важливим доповненням до цього критерію повинен служити і факт вживання більшості з антропонімів цього типу в ролі особових власних імен у південнослов'янській антропонімії дотепер. Пор., напр., сучасні південнослов'янські, зокрема болгарські та сербохорватські слов'янські автохтонні імена, взяті з номенклатури представників тваринного світу: болг. Гусе, Павун, Славей, Сокол, Ястреб (Ил. 146, 372, 454, 457, 572), схв. Паук (Грк. 155), Зокої (Маг. 82, 78); рослинного світу: болг. Вишньо, Ді>бо, Жасмин, Круиіа, 0 решко, Сливо, Череша, Яблен, Яблен- ко, Явор, Ясен (Ил. 142, 190, 203, 279, 369, 455, 540, 568, 572), схв. ОиЬ, ЛаЬІап, ^осіа, іауог, Копоріа, Ьога, РЗепіса, Ки- га, Кигіса, Тгауа (Маг. II, 71, 72, 73, 74, 77, 79), Лоза (Грк. 119); імена від назв предметів побутового вжитку: болг. Блехо, Брусьо, Брщо, Пометко, Радник, Рало, Опленко, Рукан (Ил. 77, 89, 90, 368, 402, 405, 420, 431, 452), схв. Стога, Огог- сіап (Маг. 82, 72); із номенклатури продуктів харчування і напоїв: болг. Сало (Ил. 438). схв. Месі (Маг. 82, 74), Крупа (Грк. 116); від иазв органів та частин людського тіла: болг. Око, Палуиі (Ил. 367, 375), схв. Глава, Окан, Чоло (Грк. 65, 151, 209); мінералів та металів: болг. Камен, Кремен, Желез, Же- лезен, Сребро, Сребрьо, Среб-ьр, Среб-ьрко (Ил. 203, 237, 277, 460, 461), схв. Катеп, Кгетап, ЗгеЬго (Маг. 81—82, 74, 78), Злато (Грк. 95); від назв небесних світил: болг. Звездо, Сл-ьнчо (Ил. 211, 455); від назв різноманітних абстрактних понять: болг. Дума (Думко, Думо, Думно) Разум (Ил. 187, 418), схв. Кагит (Маг. 81—82, 77); імена, що вказують на певну рису зовнішнього вигляду: болг. Белан, Белаш, Велик, Велико, Лепо, Лепай, Младен, Младенчо, Младо, Младун, Младьо, Модро. Румен, Сеежен (Ил. 69, 71, 105, 276, 289, 301, 341, 431, 442), схв. Мдад, Млада, Младо (Грк. 138—139); імена, І0* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.