Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сують немалу кількість прикладів уживання слов'янських автохтонних імен у функції патронімів, як, наприклад, Ма- Аичь (ССМ, 1437, І, 572), Вячкович (АЗ, 1458, І, 501), Грибо- вичь (ОВЗ, 1552, 626), Шиловичь (АрхЮЗР, \Ь77\ УІІІ/4, 103). Зцбішчг (АрхЮЗР, 1578, VI11/4, 85), Путилоаичь (АрхЮЗР, 1595, ІП/1, 103), Родич* (КЗС, 1602, І, 41), Иемировичь (АрхЮЗР, 1605, УІ1/1, 10), Буяковичь (КЗС, 1606, II, 214), Лагодим (АрхЮЗР, 1606, УІ/1, 323), Чаплич (КЗС, 1606, II, 288), Грабкович (КЗС, 1608, II, 330), Любків (МІГ, 1648, І, 289), Чайковичь (АрхЮЗР, 1638, ІП/1, 374), Богунть, Бой- ковь, Богом, Лютенко (Р, 1649, І, 25, 225, 228), Ярспь, Свят- чиковь, Острятто, Добрьшшь, Божонь (ПК, 1666, 191, 237, 254, 287, 355) та ін. Відомо, що патроніми вживались як додаткові ідентифікаційні засоби, утворені від особового імені батька іменованого. Отже, батьки названих у наведених вище прикладах осіб були відомі в своєму оточенні під слов'янськими автохтонними іменами: Моль, Вячко, Грибь, Шило, Зубь, Пушило, Радь, Иемирь, Буянь. Лагода, Чапля, Грабко, Любко, Чайка, Богунь, Бойко, Богь, Лють, Ярт>. Саятчикь, Оспгрята, Дабршя, Божь. Характерно, що при називанні осіб досліджувані імена виступають в писемних пам'ятках серед церковио-християнських імен як самостійні і повноправні. Пор. у контекстах: «%а(1 еі І\\-агі» (Л02. 1443, XI, 1715); «Кшеїііопе* іп Ро\\уеі1іпа: Сгира, Напсіа, І\\ап Касігоитсг» (А02, 1443, XIII, 2120); «Ми- ІізсНа сі Спогіог» (А02, 1456, XIV, 3671); *ЗгояІак еі Ласо\\ссг» (А02, 1460, XII, 3871); «Іп ктеІпопіЬиз іп уіИа Ракошжка, уісієіісєі іп \\*аззіІ, Зхіепко еі ^ак,V^ко* (А02, 1481, XVI, 1493); «И тьіми разьі тьіе мєщане вроуцькие... на (н)ма Йвані»... а Гаврило..., а кваша просили нась абьіхмо имь тьіе корчмьі на колико годо(в) продали» (ССМ, 1489, І, 472), «Вопсіал, а Ійап, а Зетеп, а \Улзко... г ітепіа оісгугпу зжоіеу таіиуі погогіпіу тііу» (ОЖЗ, 1545, 128); «Дворецт» Кокоревскій: в нем слуги наймя Гневошь, а Федорь, а Павель» (ОКЗ, 1553, 31); «ела.тньїх дей людей его отчизішх на йме Юшка из две- мя сьінм.і его, Жука Манцевича, Курила Оніїшковича, Юця и брата его Андрейца...» (АрхЮЗР, 1560, VI11'4, 337); «А утіо- па ісЬ ІЬе 52а: МусЬпо, Нпісаюзг, Нагазгіт, Кисг, \Уазко» (ЛЛС, 1564, 358); «XV піеі кшіесгі расіегпісп іезі сігіезгіесг... Оепіз, Магко, Мазіо, Махіт, Зіесгко...» (ЛСХ, 1565, 145); «Ка ІЬеп сгазг зга сгу: ...Іиазко, Оіізгеі, Оепіз, Реігазг, ^?іе- сга\ак. Апсігеуко» (ЛСХ, 1565, 148); «...5 Іісії кагді па тггесН сгч'іегсіасії: Зутко СазІеІІап, Іасгко Кагкозгка, Кигта, Юут- 1<о\у, Ьечгко, 2іепко, Опуєсіог, ИоІиЬко, Оіеха» (ОКЗР, 1565, І, 239); «Кіогісп ІЬе зга ітіопа ... ІНпаІЬ, Ьамугіп, Муіаа, Музгка, Ьа\\тіп, Мізгісо, Ногоп* (ЛСХ, 1565, 146); «...и шесть 23 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.